Постанову про відкриття української опери в Києві або Харкові прийняло 6 червня 1925 політбюро ЦК КП(б)У. Запропонували керівництву нового театру ставити оперні вистави українською мовою.
В Україні почалася реорганізація оперного мистецтва. Вистави, які виконувалися російською мовою, зобов'язали перекладати українською. Оперні колективи перетворили на оперно-балетні.
1931 року було створено перший балету на українську тему "Пан Каньовський" Михайла Вериківського та "Лілеї" Костянтина Данькевича.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як у сталінські часи знищували український правопис
У репертуарі київської опери з'являються опери на сюжети з української історії - "Тарас Бульба", "Різдвяна ніч" Миколи Лисенка, "Запорожець за Дунаєм" Семена Гулака-Артемовського, "Кармелюк" Віктора Костенка, "Беркути" Бориса Лятошинського .
Період українізації у сфері культури початку 30-х рр. XX ст. завершився розгромом інтелігенції, сфабрикованими судовими процесами і розстрілами діячів культури, звинувачених в українському буржуазному націоналізмі. У таборах опинилися майже всі артисти балету Київської опери, учасники Міжнародного фестивалю фольклорного танцю, які привезли з Лондона у 1935 році Золоту медаль - першу міжнародну відзнаку театру.
21 вересня 1920 року Раднарком УРСР прийняв постанову про впровадження обов'язкового вивчення української мови у школах республіки. Ця дата вважається офіційним початком "українізації" радянської України. На початку 20-х років, щоб зменшити напругу у республіках а також загрозу з боку Польщі, партія пішла на поступки національним рухам.
Коментарі