Центральна Рада оголосила українську мовою діловодства УНР 23 березня 1918-го. В основу частково взяла правопис, укладений мовознавцем Іваном Огієнком для школярів.
Ще на початку революції 1917 року новоспечена влада не вбачала необхідності у мовному нормуванні. Офіційні документи видавала українською, поруч із якою вільно існували російська, польська, ідиш та інші мови нацменшин. Обмежувати їх представників у мовному питанні не збиралася.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці висунули мовні вимоги Росії
Наприкінці року розпочалася перша радянсько-українська війна, і питання мови стало вкрай важливим для перемоги, особливо коли Українська Народна Республіка проголосила свою незалежність. Також потреба нормування виникла у зв'язку із численними зверненнями громадян із різних губерній та міст, про відмову чиновників спілкуватися з ними українською. Ті посилалися на відсутність відповідної ухвали, яку й вирішили прийняти.
До переведення діловодства на українську передовим у цьому питанні стало Міністерство фінансових справ. Ще 1 березня 1918-го в. о. обов'язків міністра Михайло Ткаченко наказав замінити усі вивіски, написи, оголошення українськими та перекласти цінні бланки, рахункові книги й листування.
У Коростені 12 лютого 1918-го Мала Рада УНР прийняла Володимирів Тризуб як Великий і Малий герб Української держави. Він офіційно став гербом Української Народної Республіки 25 лютого. Набув популярності після виходу першої валюти УНР 1917-го. На банкноті 100 карбованців художник Георгій Нарбут зобразив тризуб із хрестом.
Коментарі