Народжені на початку 1900-х на Галичині для спілкування використовували балак. Журналіст Володимир Гевко порівнює його з латиною.
"Галицький балак як латина – мова людей, котрих вже немає. Окремі слова та фрази ще живуть серед нас. Тих, хто ще нею розмовляв. Галицькі діти чітко розуміли різницю між нендзою та єндзою. Гидували офермами. А гроші завжди клали в пулярес. Вони практично не послуговувались тими словами. Але вони були завжди на слуху", – пише Гевко на своїй сторінці у соцмережі.
Галицька говірка стає мертвою мовою. Дехто її розуміє, але вже не використовує.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як до української мови ставились на Закарпатті
"Як герої бредберівської антиутопії, тримаємо ту мову в головах як спогад, Проте для більшості мова стала екзотичною. Тільки нечисленні вміють її трактувати, оживити символи і слова. Дрібні уламки тої мови і культури розсіяні по світу. В Італії та Іспанії. І це чи не найбільша втрата – величезна плата за потік євро в Галичину. Розірваний цикл передачі від мам до дітей. Бо їхні діти, на жаль, вже не галичани", – вважає Гевко.
З'явився мобільний додаток зі словником львівського діалекту. Його розробник – Анвар Азізов. Ідея створити програму з'явилась у нього, коли у Львові купив паперовий словник ґвари.
"Львівська ґвара (львівський діалект. – Gazeta.ua) – міська говірка, що сформувалася у Львові в результаті змішання південно-західних говорів української та польської мов, зі значними домішками німецької та єврейської лексики за часів австрійського та польського панування".
3 
1
Коментарі