Етимологічні карти Європи дають цікаву інформацію для роздумів щодо розділення народів і їхніх взаємозв'язків. За ними можна простежити шляхи, якими потрапляли поширені слова до різних країн.
Так, на першій карті рожевим позначені країни, де слово ведмідь походить від прото-германського "bear", яке базується на прото-індо-європейському корені, що означає "коричневий". Помаранчевим зафарбовані місцевості, куди слово прийшло безпосередньо з прото-індо-європейської. Зелене - включно з Україною - це там, де з давньо-слов'янської збереглася евфемічна назва того, хто "відає мед" - знає, де є мед. Блакитним зафарбували східні країни - там запозичили давньо-турецьку назву тварини. А от у саамів і угорців - власні слова, походження яких не відомо.
Пиво з елем та різними варіантами вимови "beer" розподілилися подібно. Останнє походить від прото-індо-європейської назви осаду, пивних дріжджів. А слово "пиво" передбачувано ґрунтується на прото-індо-європейському корені для "пити". Угорці й тут особливі - запозичили назву найдавнішого напою з тюркської.
А от троянду переважно в Європі називають розою - так, як спочатку шипшину. Утворили слово, вважають учені, від дієслова "рости" у індо-іранській. Наша ж троянда запозичена з грецької, де означає "тридцять пелюсток".
Щодо ананасів та апельсинів-помаранчів розбіжностей теж небагато. А от огірки і яблука, які рідні усім європейським країнам, чи не кожен воліє називати по-своєму.
3 
1
Коментарі
301