— На ринку є десятки теплиць, — каже 45-річний Віктор Лисюченко з міста Біла Церква Київської області. — Кожна має переваги й недоліки.
Віктор Іванович виготовляє теплиці на замовлення, певного розміру і за бажанням замовника. Або збирає з готових комплектів.
— У теплиці найголовніше — каркас, — розповідає. — На ньому краще не економити, зробити міцний. Дерев'яний найдешевший, але служить рік-два. Як сосну не просочуй оліфою, воском чи фарбою — від надмірної вологості згниє. Металевий стоїть довше. Головне — оцинковка й правильність монтажу. Кожен шуруп перед закручуванням краще вмочити в мастило. Бо на голому металі одразу лізе іржа.
Найміцнішим вважає каркас із профільованого алюмінію.
— Це — вічний, — говорить. — Але дорогий, такий можуть дозволити собі хіба олігархи. Їм теплиця потрібна, щоб водити гостей, а не вирощувати городину.
Найпопулярніші покриття для теплиць — одинарна поліетиленова плівка, подвійна плівка з армуючою сіткою із скловолокна, скло, полікарбонат, агроволокно.
— Кожне має особливості, — каже Віктор Іванович. — Плівка дешева, проста в монтажі, але служить всього сезон і погано тримає тепло. Такі теплиці пріють, їм потрібні вентиляційні вікна. Скло міцне, довговічне, витривале. Але боїться граду, дороге й важке. Під ним рослини швидше вигорають. Полікарбонат ще міцніший і довговічніший, не боїться граду. Найкраще тримає тепло, овочі не вигорають. Тільки ціна кусається.
Початківцям радить обшити теплиці агроволокном або армованою плівкою.
— Агроволокно навіть дихає, частково пропускає воду, рослини не пріють, — говорить. — І не вигорають під сонцем. Але матеріал трохи вразливий до поривчастого вітру. Армована плівка — остання тенденція. За правильного монтажу на міцний каркас служить до 10 років.
Коментарі