"Параскева П'ятниця — будто і маленький празничок, так собі присвяток, а вельми важний. Хто його глядітиме, той, кажуть, буде в раю Богу груші збирати, — розповідає 86-річна Анастасія Коробка, родом із містечка Христинівка на Черкащині. — Мама моя її дуже уважала. У церкві свічки ставила і молилася Парасці за здоров'я дітей. А дома всігда на Параску варила кашу молошну солодку з усяких круп, шо були. Туди ще додавала ізюм або ягід сушених. І обязатєльно на Параску пироги з маком або з яблуками".

День великомучениці Параскеви святкують 10 листопада. За церковним переказом, батьки святої довго не мали дітей. Щоп'ятниці молилися, постували і народилася в них донька. Назвали її Параскевою, у перекладі з грецької — п'ятниця. Бо цього дня дитина з'явилася на світ. За народними оповідями, Параскева П'ятниця за життя була повитухою. Одного разу прийняла пологи в проклятої жінки. За це нечистий підбурив місцевого правителя-язичника скарати Параскеву на смерть.

До початку XX ст. в Україні був звичай "годування" Параскеви П'ятниці. На Параски, а також у п'ятницю на Страсному тижні хазяйка накривала стіл білою чистою скатертиною, ставила канун — розведений мед. Кожної п'ятниці протягом року на ніч залишала на столі хліб-сіль, кашу й ложку — "для П'ятінки".

Параскеву П'ятницю шанують як цілительку тяжких душевних і тілесних недугів, покровительку сім'ї та шлюбу. Колись парубки постилися на Параскеву П'ятницю, щоб випостити собі гарну й хазяйновиту жінку. Дівчата — щоб вдало вийти заміж.

— Мама мене вчила так казать: "П'ятінка, моя матінка, допоможи хоч ти, шоб мені замуж піти", — ділиться Анастасія Коробка. — І просять у Параскеви П'ятниці, шоб не був муж п'яниця, шоб були діти неп'ющи. Для цього заносили в церкву льон або матерію, дарували рушник на ікону.

Коли Бог розподіляв свята, то П'ятниця, за переказами, випросила собі один день на тиждень, щоб дати жінкам відпочинок. Тому вона суворо забороняє жінкам у цей день тяжко працювати, прясти, снувати, ткати і прати білизну.

— І зараз на Параски стараютса ніякой работи такой важной не рабіть, — стверджує 69-річна Валентина Бондаренко із села Радогоща Лугинського району на Житомирщині. — Бо хто не шанує її, то вона може й помстітися за нєуваженіє: чи в хазяйстві убиток може буть, чи на работє якєсь нєпріятності, чи із здоров'єм пачнуться праблєми. Так шо глядять, глядять тиє Параски. Жонки Параску празнують та пісникають, щоб легко було дітєй родіть. Колись по п'ятницях нє прялі і нє ткалі — вважалося, шо грєх велікій і пальци покрутіть. І зараз жонки, асабліво в якіх дєті малєнькі, нє шиють і нє в'яжуть, шоб нє балєлі. І беремєнним нєззя шить у п'ятніцу, бо, кажуть, позашиває або рота, або очі — сліпе або глухе вродітсє. Або пупавіной абмотане, то строга-строга таго глєдят.

Вважали, що вночі Параскева П'ятниця в образі високої молодої жінки з поколотим веретенами й голками тілом приходить до тих, хто працює в п'ятницю. Або уявляють її на гусячих ногах, з величезними грудьми, які вона закидає за спину. За неповагу до себе могла наслати на пряху головний біль, лихоманку, ломоту в кістках або покарати наглою смертю.

— Колишниє люди казали, шо дівчатам голову мити і чесатися не можна в п'ятницю, не можна співати і сміятися. Як я у дівках була, то була хахатушка, сміятися дуже любила, співать і танцовать. Мама й каже було мені: "Хто в п'ятницю сміється, той в нєділю плаче", — згадує Анастасія Коробка. — Учила, шо ти її шануй, то вона тобі на помочі обязатєльно стане. А не шануватимеш, то скарає хворобаю якою або ще якоюсь капостю.

Вірили, що той, хто дотримується щоп'ятниці посту, піде в Царство небесне і ніколи не хворітиме на пропасницю. У п'ятницю утримувалися від подружніх обов'язків, щоб діти не народилися каліками.

— Гріх у п'ятницю з мужиком спати, бо П'ятниця покарає і вродиться дитя або сліпе, або криве, або глухе, — пояснює баба Настя. — А сон п'ятничний — віщий. Він збувається завжди. Хоч і через два, хоч і через 10 годов, а збудеться обязатєльно.

Після 12 п'ятниць посту можна довідатися своє майбутнє

В Україні був переказ про 12 п'ятниць, які треба вшановувати суворим постом. Після шостої із 12 п'ятниць нібито вві сні з'явиться Параскева П'ятниця. Вона відкриє людині половину її майбутнього. А після дотримання всіх 12 п'ятниць — повністю все, що чекає.

1. Перша п'ятниця Великого посту — оберігає від несподіваної смерті

2. П'ятниця перед Благовіщенням (7 квітня) — ім'я того, хто постує, буде записане в Бога

3. Страсна П'ятниця — оберігає від страшних хвороб

4. П'ятниця перед Вознесінням — оберігає від утоплення

5. П'ятниця перед Трійцею — охороняє від муки вічної

6. П'ятниця перед Петрівським постом — береже від великого смутку

7. П'ятниця перед Різдвом Івана Хрестителя (7 липня) — від вогню захищає

8. П'ятниця перед днем Іллі Пророка (2 серпня) — охороняє від грому та блискавки

9. П'ятниця перед Успінням (28 серпня) — оберігає від лихоманки

10. П'ятниця перед Кузьмою й Дем'яном (14 листопада) — боронить від голодної смерті

11. П'ятниця перед днем Архістратига Михайла (21 листопада) — ім'я того, хто постує, буде записане в Богородиці

12. П'ятниця перед Різдвом (7 січня)— той, хто постує, при смерті побачить Богородицю.

П'ятниця вважається днем нещасливим для роботи на городі, для початку нової справи. Не можна сіяти, орати й сапати, щоб не було граду, бо "в п'ятницю Бог чортів скидав із неба". Остерігаються цього дня щось віддавати або позичати, щоб "не віддати щастя".

Водночас у п'ятницю добре садити квочку на яйця — усі курчата вилупляться, переважно будуть курки. У п'ятницю на старому місяці успішно виводяться бородавки, мозолі.

Народжений у п'ятницю буде кволим, безініціативним, але в житті йому завжди щаститиме.

Заступила язичницьку богиню Мокошу

У "Духовному регламенті" з першої чверті ХVІІІ ст. зберігся запис про те, що в Україні, в Стародубському полку, "в день уреченный праздничный водять жонку простовласую под именем Пятницы, а водять в ходе церковном и при церкви честь оной отдает народ с дары и со упованием некоей пользы".

У пошані до святої Параскеви вчені вбачають залишки культу богині Мокоші. Вона — єдине жіноче божество серед слов'янських язичницьких богів. Їх ідоли за князя Володимира Великого стояли на дніпровській кручі на місці теперішньої Андріївської церкви. Вважалася покровителькою водойм, дощу, жінок і жіночої роботи, особливо прядіння й ткацтва. Мокошу шанували як божественну пряху, що при народженні випрядає нитку долі кожній людині.

Мокошу також вважали покровителькою торгівлі. З язичницьких часів залишалася традиція влаштовувати великі базари й ярмарки в п'ятницю. До кінця ХVІІІ ст. в Україні був звичай на торжищах ставити дерев'яні фігури Параскеви П'ятниці.

×