21 жовтня 1993 року на Всеукраїнському Православному Соборі Патріархом Київським і всієї Руси-України УПЦ-КП обрали 68-річного Володимира Романюка. Змінив покійного Мстислава Скрипника.
Нового патріарха підтримали понад 60% представників єпархій церкви. Його заступником майже одноголосно обрали митрополита Філарета. На соборі також створили Священний Синод УПЦ-КП і Вищу Церковну раду.
Інтронізація патріарха відбулася за 3 доби в Софійському соборі. Тоді на грецькому радіо вперше прозвучала українська мова.
Володимир правив церквою неповних 2 роки. Важко переживав розкол. Виступав із проповідями на богословські й державницькі теми, підтримував богословську освіту. Відвідав Францію, згодом Німеччину та Австрію. Після того українські православні громади країн перейшли під юрисдикцію Київського патріархату.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Могилу перед храмом викопали на асфальті
Багато часу перебував у лікарнях. Його здоров'я підірвали ще радянські табори, пережив 3 інфаркти. В останні місяці життя скаржився на конфлікти всередині церкви та погрози від невідомих осіб. Підозрював у цьому свого заступника Філарета.
14 липня 1995 року Патріарх Володимир помер у Ботанічному саду Київського університету за нез'ясованих донині обставин. Припускали четвертий інфаркт чи насильницьку смерть.
Похорон патріарха 18 липня супроводжувався подіями, відомими під назвою "чорний вівторок". Тоді священники Московського патріархату та спецпризначенці МВС не дали поховати його в Софійському соборі. Бійці "Беркута" напали на людей та почали їх бити.
Всеукраїнський православний собор провели 5-6 червня 1990 року в Києві. На ньому проголосили про утворення Київського патріархату і завершили відродження Української автокефальної православної церкви. Патріархом обрали Мстислава (Скрипника).
Собор заслухав доповідь архієпископа Іоана Боднарчука, в якій було дано канонічне обґрунтування установлення Українського (Київського) патріархату. Ідею утворення Київського патріархату висловив священник Василь Романюк (майбутній Святіший Патріарх Київський і всієї України-Руси Володимир) ще 1972 року в час свого попереднього ув'язнення в листі до священника Мирона Сас-Жураківського.
Коментарі