Директор інституту афонської спадщини в Україні Сергій Шумило вважає, що в історії України недооцінюють роль візантійської принцеси Анни у поширенні християнства на Русі.
"Згадуючи про Хрещення Русі, майже всі забувають, що, окрім князя Володимира, Київську Русь разом із ним наприкінці X століття хрестила його дружина — візантійська царівна Анна Порфірогенета, - каже Сергій. - Саме вона охрестила Володимира, поставивши це умовою свого шлюбу із ним. Все подальше життя вона присвятила християнізації та просвіті Русі", - передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Вірменка за походженням, пожертувала своєю долею та залишила багату Батьківщину - Візантійську імперію, переїхавши до невідомої світу "варварської" та ще мало розвиненої країни, щоб утвердити її в християнстві.
"Саме вона підказувала чоловікові, де й які храми треба будувати, як здійснювати церковні, культурні та просвітницькі акції. Поки Володимир був зайнятий військовими походами і державними справами, Анна займалась питаннями поширення християнства на Русі та розбудови Церкви", — каже історик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День пам'яті княгині Ольги: як правителька прийняла християнство
Ці свідчення можна почерпнути у сирійських істориків XI ст. Ях'я Антіохійський відзначав, що Анна завзято поширювала віру Христову на Русі.
"Навіть знаменитий Церковний устав князя Володимира був укладений разом із Анною, - зазначає дослідник. - Саме вона займалась питанням будівництва Десятинної церкви у Києві та багатьох інших церков Русі. Вона привезла з Візантії до Києва болгарських ченців і священиків і переклади церковних книг церковнослов'янською мовою. Вона ж привезла з Візантії архітекторів та іконописців. Вона ж сприяла заснуванню на Афоні для перших руських ченців найпершого давньоруського монастиря".
Сергій Шумило розповів, що багато століть гробниця з мощами царівни Анни стояла поруч із гробницею князя Володимира у Десятинній церкві. Але народна пам'ять про Анну та її роль у поширенні християнства зникає з часу навали монголо-татар на землі України-Русі у XIII ст.
"Відновлення церковного пошанування княгині Анни як рівноапостольної просвітительки Русі було б відновленням історичної справедливості. Царівна Анна заслуговує на те, щоб ми пам'ятали її заслуги перед початковою Давньоруською Церквою", - констатував він.
Князь Володимир Святославович почав правити у столиці Русі Києві 10 червня 978-го. Розбудував і посилив державу, за що його назвали Великим. Володимир розуміє, що об'єднати та зміцнити державу зможе лише єдинобожжя. Починає шукає альтернативу. Звертається до євреїв і мусульман, але в результаті приходить до Візантії, від якої приймає хрещення.
2 
1
Коментарі