Традиційно перед Різдвом господар заносив до хати дідух – гарно виплетений сніп збіжжя. Стояв до Водохреща – 19 січня. Упродовж свят він вбирав негативну енергетику, тому його неодмінно спалювали.
"Дідух інколи прикрашали стрічками та виробами із соломи. Символізував добробут і багатство. Казали: "Дідух у хату, біда – з хати". Ставили на покутті під образами. Українці в селах ялинок не ставили. Іван Франко писав: "Пан ставить смереку, русин кладе сніп", - розповіла у інтерв'ю журналу "Країна" фольклористка Ярина Закальська.
Переконує, що купити чи зробити дідух зараз не проблемно.
"Можемо замовити солому в інтернеті, переглянути майстер-клас і зробити дідуха. Або на ярмарках купити готовий виріб. Музеї пропонують спеціальні різдвяні набори. Традиція оживає", - вважає дослідниця.
До Різдва ретельно готувалися. Цілий день нічого не їли, дозволялося тільки пити воду. Господиня готувала 12 страв – за кількістю апостолів і місяців у році.
"Обов'язково мала бути кутя – ритуальна страва, головним компонентом якої є зерно. До неї додавали мед, мак, горіхи, родзинки. У західних регіонах робили густою, а в центральних і східних – рідкою, заливали узваром. Деякі вчені описували символіку кожного продукту. Наприклад, пшениця – нерозривність роду, мак – достаток, мед – солодке життя, горіхи – здоров'я та міцність. Головний напій – узвар – символ плодючого року. Ці пояснення відносні. Кожен може вкладати своє значення. Головне, щоб ішло від серця", - говорить Ярина Закальська.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Москва не підтримала переходу: чому українці святкують Різдво 7 січня
Страви до Святвечора неодмінно мають бути пісні – пироги, квасоля чи горох, риба, вареники, голубці, квашенина, гриби.
"Варили борщ на буряковому квасі. Для цього за тиждень-два до Різдва буряк нарізали дрібними шматками, заливали водою, додавали окраєць житнього хліба й часник. Ставили в тепле місце. На тому настоєві варили борщ без картоплі. Мав специфічну кислинку. На Галичині обов'язково до борщу готували вушка з грибами", - ділиться фольклористка.
Радянська традиція кликати Діда Мороза зовсім не характерна для українців
Перед тим як сісти до столу, господар тричі закликав мороз "іти кутю їсти". Його боялися, бо міг вплинути на врожай. Після заклику казали: "Як не йдеш до столу, то щоб весь рік не йшов до нас". Гнали, щоб не шкодив господарству. Тому радянська традиція кликати Діда Мороза зовсім не характерна для українців.
"Як зійшла перша зірка на небі, сідали вечеряти. Всі намагалися бути у своїх домівках: щоби сім'я трималася купи впродовж року. Якщо ж приходив якийсь подорожній, то його теж добре приймали. Символічно вважали посланцем із того світу, який може принести звістку про предків.
Стіл накривали чистою скатертиною, по кутках ставили сіно. Клали зубці часнику, що мав властивість відлякувати нечисту силу та хвороби. Лави чи стільці з'єднували ланцюгом, щоб родина трималася купи. Перед тим як сідати, дмухали на те місце, щоб не потривожити душ померлих. Вони в цей вечір зліталися до оселі. З тієї ж причини страви після трапези залишали на столі", - пояснює Ярина Закальська.
Інтерв'ю з Яриною Закальською читайте в журналі "Країна" за 23 грудня 2021 року. Передплатити можна ТУТ.
6 січня християни східного обряду відзначають Святвечір. Серед них — парафіяни Православної церкви України та греко-католики.
З 6 січня в українців пов'язано багато прикмет та вірувань. Вважається, що у цей день необхідно простити ворогів та вибачитися перед усіма людьми, яких образили. Мовляв, так увійдете у велике свято очистивши свою душу та сумління. Також до появи першої зірки слід прибратися у хаті. Зустрічати Різдво у брудному будинку — поганий знак, вірили предки.
2 
1
Коментарі