В Україні 1918-го почали використовувати григоріанський календар. Новий рік перенесли з 14 на 1 січня. Церква підпорядковувалася Москві і не підтримала цього переходу. Тому всі релігійні свята досі відзначаємо за юліанським календарем.
"1582 року Папа Римський Григорій XIII затвердив новий календар. Його почали використовувати в католицькому світі замість юліанського, яким послуговувалися півтори тисячі років. Помітили, що він має похибку астрономічного року. На честь понтифіка новий календар назвали григоріанським. Поступово на нього переходили і країни, де панували православні церкви. В Україні цього досі не сталося", - розповіла у інтерв'ю журналу "Країна" фольклористка Ярина Закальська.
Вважає, що святкувати Різдво 25 грудня правильніше.
"Сьогодні більше наголошують на християнському аспекті свята – народженні Ісуса Христа. Однак наші предки пов'язували цей день із народженням Сонця. Адже 22 грудня – зимове сонцестояння, поступово день починає збільшуватися", - пояснила дослідниця.
Після запровадження християнства на Русі минуло понад тисячу років. Через сильний культ предків до нас дійшли язичницькі вірування в різдвяних традиціях.
"Культ предків органічно вписався в церковну традицію. Тому Різдво для українців – це єднання роду. Живих і померлих. Є така різдвяна прикраса із соломи, як павук. Його вважають символом Всесвіту. Існує і відповідна християнська легенда – ніби павуки виплели сітку, яка й закрила вхід до печери, де були Діва Марія з малим Ісусом Христом. Завдяки цьому Свята родина змогла сховатися від вояків царя Ірода", - каже Ярина Закальська.
Різдво для українців – це єднання роду. Живих і померлих
Традиційно перед Різдвом господар заносив до хати дідух – гарно виплетений сніп збіжжя.
"Інколи його прикрашали стрічками, виробами із соломи. Символізував добробут і багатство. Казали: "Дідух у хату, біда – з хати". Ставили на покутті під образами. Стояв до Водохреща – 19 січня. Упродовж свят він вбирав негативну енергетику, тому його неодмінно спалювали", - ділиться фольклористка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дід Мороз — козак та саморобні листівки: як святкували Різдво 100 років тому
У ХІХ столітті українці в селах ялинок не ставили. Іван Франко писав: "Пан ставить смереку, русин кладе сніп". Прикрашали хвойні дерева лише міщани. Вішали на них яблука, горіхи, цукерки.
"Зараз можемо замовити солому в інтернеті, переглянути майстер-клас і зробити дідуха. Або на ярмарках купити готовий виріб. Музей народної архітектури й побуту у Львові пропонує спеціальні різдвяні набори. Традиція оживає", - вважає жінка.
Зі зміною дати Різдва для вірян східного обряду змістяться всі церковні свята.
"Зараз багатьом складно уявити відзначення Покрови чи Спаса на 13 днів раніше від звичної нам дати. До цього треба бути готовим. Тому перехід відбуватиметься поступово", - додає дослідниця.
Інтерв'ю з Яриною Закальською читайте в журналі "Країна" за 23 грудня 2021 року. Підписатися можна ТУТ.
На сьогодні 25 грудня Різдво святкує більшість християнського світу - римо-католицька церква, а також протестантські та православні. А 7 січня - Єгипет, Білорусь, РФ, Грузія, Сербія, Македонія, Чорногорія, Казахстан, Киргизстан. Крім України, двічі святкують Різдво в Молдові, Білорусі, Еритреї, Лівані.
Gazeta.ua пропонує обрати цікаві привітання, аби відправити близьким з нагоди свята.
2 
35413
Коментарі