Державний секретар Ватикану П'єтро Гаспаррі надіслав листа до голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри 16 червня 1919-го. Ним офіційно визнали незалежність УНР та її уряд.
"Святий престол, визнаючи благородний характер української нації, піднесе молитви за її щастя. Твердо переконані, що право на самовизначення, яке отримали інші народи Російської імперії, буде також визнане і для України", - йшлося в листі від особи Папи Римського Бенедикта XV.
Дипломатичні відносини з Ватиканом УНР встановила після проголошення незалежності 22 січня 1918 року. Але війна з більшовиками та гетьманський переворот зашкодили подальшій співпраці. Уже після відновлення УНР, керівником дипломатичної місії при Святому Престолі призначили поляка за національністю, графа Михайла Тишкевича. Ще з 1917-го чоловік очолював у Києві Союз українців-католиків. Саме завдяки його зусиллям Папа Бенедикт XV підтримав самостійну Україну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Український політик перебрався в Париж
Згодом Папа Римський підтримував українську дипломатичну місію й на Паризькій мирній конференції. Однак рішення ухвалили не на користь України.
Представництво УНР у Ватикані існувало до листопада 1920 року. Тоді український уряд став екзильним.
22 травня 1919-го в Києві провели перше богослужіння українською мовою. Вона зазвучала у Військово-Микільському соборі, побудованому коштом гетьмана Івана Мазепи.
Літургію 22 травня перед людьми відслужив саме Василь Липківський – майбутній митрополит УАПЦ. Урочистості супроводжував хор під керівництвом композитора Миколи Леонтовича.
"На всеношній службі Божій зібралася така сила народу. Не тільки в соборі, а й навкруги нього було тісно. Весь народ плакав, чуючи Апостол, Євангелію, Псалми рідною мовою. Всі відчували, що це вперше після віків неволі "моляться на волі невольничі діти", як передбачав Шевченко", - згадував Липківський.
4 
35413
Коментарі