




Восени 1944 року Радянський Союз та Польща розпочали примусово виселяти етнічних українців з Польщі, а поляків – з радянської України.
За перші три роки вдалось депортувати майже пів мільйона людей. Серед них був львівський скульптор 77-річний Петро Дзиндра із родиною.
Gazeta.ua він розповів, що на момент виселення мав вісім місяців і втратив батька.
"Ми жили в польському Ярославі. Розуміли, що навколо почалися погроми й нас чекає така ж доля. Вирішили поїхати самі. Зібралось чоловік 14, далека і близька родина. Завантажили в товарняк і до Заболотова на Івано-Франківщині їхали два тижні. Там жили на вокзалі, місцеві допомагали, приносили продукти", - розповідає.
За два тижні по приїзду в Петра Дзиндри померла матір. На виховання взяла її сестра.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Один день горіло українське село, інший — польське" - очевидиця пригадала часи переселення
"Тітка була доброю, але мені бракувало батьків. Згодом переїхав до іншої тітки в Івано-Франківськ. Та за деякий час віддала в інтернат. Був щасливий, бо отримав свободу, міг робити, що хотів. Там і почав займатись малюванням, що згодом наштовхнуло піти в скульптуру".
Повне інтерв'ю з Петром Дзиндрою читайте в журналі "Країна" від 22 липня.
Львівський скульптор Петро Дзиндра працює в галузі монументально-меморіальної скульптури і створив безліч робіт. Майстерня митця розташована в центрі Львова, тут чимало робочого інвентаря та готових робіт. Основним учителем і батьком називає тестя Євгена Дзиндру. Саме він є автором скульптур львівських левів, що стоять біля входу в Ратушу.
Коментарі
1