З 1944 року по 1946 рік українців примусово депортували з Польської республіки до СРСР.
Очевидиця тих подій, переселенка Віра Бонь розповіла, як усе відбувалось.
За її словами, перші совєти прийшли до Польщі у 1939 році. Пробули 3 місяці, а за ними німці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зняли фільм про примусову депортацію українців
"Село багатеньке і німці нас вигнали. Поселили родини німецьких фольксдойчів, яких привезли звідусіль. Кожному з них дали по п'ять наших господарств. Нам, українцям, ще зробили великі привілеї, бо не розстріляли. Ми могли їхати, куди хотіли. Опинились в околицях Грубишева. Дуже чекали приходу радянської влади, вірили, що визволить. Вони прийшли і переарештували людей ні за що. Тоді почалась боротьба поляків з українцями. Один день горіло українське село, інший — польське. Українців стали виселяти у Радянський Союз. Дозволили обирати, куди хочемо поїхати. Батьки обрали Запорізьку область. Восени 1945 року ми перебралися в село Верхня Хортиця" - пригадує жінка.
Вона також запам'ятала голод та розруху в ті часи і неймовірно добрих місцевих людей.
Повне інтерв'ю з Вірою Бонь читайте в журналі "Країна" від 25 лютого.
Центр досліджень визвольного руху та Архів служби безпеки України опублікували колекцію документів про "обмін територіями та населенням" між Польщею та СРСР 15 лютого 1951 року. Такі дії пояснювали економічними інтересами двох держав: Польща потребувала територій із запасами нафти та газу, СРСР - вугільних родовищ. Понад 7167 українських родин із 44 населених пунктів Бойківщини примусово переселили в степи південної України.
4 
1
Коментарі