12 березня у львівській книгарні "Є" презентували книгу науковця Ірини Ігнатенко "Жіноче тіло у традиційній культурі українців". Авторка понад 40 наукових праць, навчально-методичних комплексів, монографій. Досліджувала традиційні уявлення, які існують в українській культурі про жіночу фізіологію: жіноче тіло та пов'язані з ним народні вірування, обряди, ритуали і народно-медичні практики. У книзі використала багато праць істориків та науковців, спілкувалася з довгожительками із Полісся, Київщини, Житомирщини.
Хронологічні рамки книги охоплюють середину 19 – початок 20 століття.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці мали інтимну лексику
"Книгу поділила на розділи. Одразу зазначу, що інформацію доводилося збирати за крупинками. Багато істориків вважали тему жіночого тіла і сексу неприпустимою та незручною. Розділи книги відповідають етапам дорослішання та становлення жінки. У ті часи жіноче тіло самій жінці не належало: воно належало чоловікові, громаді. Навіть такий нормальний фізіологічний процес як місячні у жінки тоді був пов'язаний з купою застережень та забобонів. Жіноча кров вважалася нечистою, брудною. Жінці у ці дні не дозволяли хрестити дітей, пекти хліб, солити огірки, спати з чоловіком, ходити до церкви. Засобів гігієни не було, тому дівчата ще приховували свій стан - сиділи дома, а старші жінки ходили з плямами на сорочках не соромлячись", - розповідає дослідниця.
Окремий розділ присвячений дошлюбному інтимному спілкуванню української молоді. У селах молодь збиралася на вечорниці. Батьки самі давали хлопцям гроші, а матері дівчатам ковдру і випроводжали туди. Українська молодь у різних регіонах бавилася у "притулу". Це не завершений статевий акт. Хлопець, який вподобав якусь дівчину, лягав з нею спати, вони пестили один одного, цілувалися. Акту дефлорації, як такого не було, дівчина залишалася невинною. Вважалося, що це репетиція перед шлюбним життям. У книзі є приклад, коли хлопці користувалися необізнаністю дівчини у сексуальному житті та й в анатомії людини. Є розповідь чоловіка про розбещення дівчат їхньою компанією хлопців. Хтось з них обирав дівчину, казали, що вона має робити "притулу" саме так, а насправді повноцінно спав з нею. Потім приходили інші, погрожуючи розголосом, і також спали з нею.
Другий розділ – про перший статевий акт й перетворення дівчини в жінку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На телеекрани виходить перша українська еротика
"Найбільше мене вразив під час дослідження обряд "комори" у першу шлюбну ніч. Це позбавлення нареченої цноти під час весілля. Молодих роздягали, перевіряли, чи не мають на тілі і у волоссі гострих предметів, аби порізатися та продемонструвати кров. Їх закривали у коморі на максимум півгодини. За цей час наречений мав дефлорувати дівчину та показати її сорочку чи простирадло із кров'ю. Якщо він цього не міг зробити з різних причин, на допомогу міг прийти дружба. Складається враження, що здобування крові і її демонстрація було важливішим, ніж перший секс молодих і взагалі, хто в молодої буде першим чоловіком", -розповідає Ігнатенко.
Інші розділи присвячені зачаттю та вагітності, жінці та її ненародженим дітям, вживанню контрацептивів та абортів у традиційному українському соціумі, "жіночим" та венеричні хворобам. Останній - про жінку на схилі років.
2 
1
Коментарі
11