Рада Міністрів СРСР затвердила Положення про паспорти 28 серпня 1974 року. Селянам вперше з 1932-го дозволили отримати документ.
"Громадянам, які живуть у сільській місцевості, яким раніше паспортів не видавали, у разі виїзду в іншу місцевість на тривалий термін видаються паспорти, а в разі виїзду на термін до півтора місяця, а також у санаторії, будинки відпочинку, на наради, у відрядження або під час тимчасового залучення їх на посівні, збиральні та інші роботи виконавчими комітетами сільських, селищних Рад депутатів трудящих видаються довідки, що засвідчують їхню особу та мету виїзду", - йшлося в положенні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У СРСР 1935 року придумали, як зупинити еміграцію
Паспорти, які мали жителі міст і робітники, зберігали свою силу до заміни на документ нового зразка.
Процес повної паспортизації розпочався 1 січня 1976 року, а завершився 31 грудня 1981-го. За цей час селянам видали майже 50 млн паспортів.
27 грудня 1932 року постановою Центрального виконавчого комітету та Ради народних комісарів СРСР "Про встановлення єдиної паспортної прописки паспортів" запроваджувалася паспортизація громадян. Головною метою постанови було часткове обмеження притоку антирадянських елементів до великих міст і міст взагалі.
Більшість селян не змогли отримати паспорти, що ставило їх у велику залежність від місця проживання. Не маючи власних засобів для існування, селяни не могли поїхати до міста, щоб отримати роботу чи знайти дефіцитний товар.
2 
1
Коментарі