27 грудня 1932 року постановою Центрального виконавчого комітету та Ради народних комісарів СРСР "Про встановлення єдиної паспортної прописки паспортів", вводилася паспортизація громадян.
Головною метою постанови було часткове обмеження притоку антирадянських елементів до великих міст та міст взагалі. Зі спику таких елементів, впершу чергу виділяли: куркулів, кримінальні елементи та політичні злочинці.
На початок 30-х років в СРСР вже повністю була проведена колективізація, яка позбавила селянина почуття власної індивідуальності. Більшість майна контролювалося колгоспами. Образ куркуля створював враження успішного фермера, який спокійно може обходитися без колективної праці. В умовах колективізації та відсутності власного господарства такий клас як куркулі становив загрозу для більшовицької політики, пише сайт dt.ua
Більшість селян не змогло отримати паспортів, що ставило їх у велику залежність від місця проживання. Не маючи власних засобів для існування, селяни не могли поїхати до міста, щоб отримати роботу чи знайти дефіцитний товар.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голодомором влада хотіла вирішити українське питання
Паспорти зразка 1932 року мали графу імені, дати і місця народження, національність, склад родини, соціальний стан та місце проживання. Тільки в 60-х роках, під час так званої хрущовської "відлиги", мешканцям села було дозволено отримувати паспорти.
Сьогодні виповнюється 87 років з дня виходу чорно-білого німого фільму Олександра Довженка "Земля". Його презентували 1930 року в Києві. Але вже через 9 днів заборонили до показу в кінотеатрах. Офіційна причина – натуралізм та замах на звичаї.
Фільм триває – 89 хвилин. Партійне керівництво наполягало на кінострічці про необхідність колективізації. За цієї умови дозволило зйомки. За сюжетом, сільські бідняки відбирають землю у куркулів. Потім ділять її та орють. Селяни добиваються, щоб селу виділили трактор. Довіряють його головному герою Василю. В кінці фільму він гине від куль колишніх власників землі.
3 
1
Коментарі