14 вересня 1917 року голова Тимчасового уряду Олександр Керенський сформував Директорію з п'яти міністрів і проголосив Росію республікою. Хотів взяти революційну ситуацію під контроль і впоратись із наростаючою анархією.
Але цього не сталося. Російську республіку не визнала Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів на чолі із Львом Троцьким. Вона створила свої органи у регіонах і проголосила про передачу влади радам, пише сайт www.jnsm.com.ua.
Це рішення підтримала понад сотня місцевих зборів робітників та військових. 21 жовтня нарада представників полків визнала Петроградську раду єдиною владою в країні. До військових з'єднань відправили комісарів з необмеженим правом накладати вето на накази військової влади. Через 2 дні почали підготовку до збройного повстання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Їх не публікували в газетах - добірка заборонених у СРСР фото реалій радянського життя
У ніч на 7 листопада 1917 року членів уряду, окрім самого Керенського, який виїхав за підкріпленнями на фронт, заарештували і відправили до Петропавлівської фортеці.
Проведений цього ж дня II Всеросійський з'їзд рад проголосив створення Російської радянської республіки. Спроба Керенського силами козачих військ отамана Петра Краснова придушити заколот більшовиків 13 листопада зазнала невдачі. Російська республіка припинила своє існування.
Глави дипмісій Естонії, Латвії та Литви оприлюднили лист, у якому зазначили, що їхні країни 1940 року не входили до складу Радянського Союзу добровільно. Їхні території приєднали в результаті військової анексії і контролювали нав'язаною владою. Тому називати їх колишніми радянськими республіками недоречно.
Коментарі