Показали, як в селищі Попова Гребля Чечельницького району Вінницької області проводять обряд "Маланки". Свою назву отримав від дня преподобної Меланії, яку вшановують 13 січня.
Спочатку люди об'єднуються у вуличні маланкові гурти ряджених. Створюють своєрідну "циганську сім'ю". До неї входять батько - "старий", мати - "стара" та синки. Окремо добирають "Маланку", роль якої виконує миловидний хлопець 13-14 років. Далі розучують ролі, готують унікальні архаїчні маски та костюми, розповідає у Facebook Вінницький обласний краєзнавчий музей.
"Як же виглядає карнавальний "циган"? Суто циганського в ньому мало, більше дідівського, предковічного. Оригінальні давні деталі цього образу – вивернутий вовною наверх кожух, хутряна маска з бородою, полотняна торба і обов'язково горб, набитий соломою. До реквізиту "циган" належить і "файда" – батіг з товстою дерев'яною ручкою і міцним канчуком з "билом" на кінці.
Специфічні карнавальні атрибути "старого" – коров'ячий ріг, сурмлячи в який він скликає дітей, і палиця із загнутим кінцем - "ключка". З нею ходить і "стара". Образ цього персонажа визначає широка яскрава спідниця й хустка. На поясі в неї висять лялька й діряве решето. Виконавець ролі "Маланки" не прикриває обличчя маскою, натомість наводить брови, густий рум'янець. Кужіль з веретеном і конопляне прядиво – невіддільна ознака карнавальної "Маланки", - зазначають у музеї.
Далі учасники проводять новорічну церемонію. Вона складається з 2 частин: обходу села, під час якого співають традиційних новорічних пісень, віншують і виконують старожитні обрядово-ігрові дійства, та ритуальних змагань, на які збирається все село.
На час свят між вуличними угрупованнями виникає своєрідний стан війни. Протиборство має ритуальний характер і точиться в межах певних ігрових правил.
Також у Поповій Греблі засівати дозволено не лише хлопцям, а й одруженим чоловікам. Активну участь бере вся чоловіча громада.
"Сійся-родися жито-пшениця, всяка пашниця…
На щастя, на здоров'я, на Новий рік,
Щоб краще уродило, як торік.
А тобі Василю – коноплі на шию.
Будьте здорові, з Новим роком, з Василем!"
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Котелевський коржик" – спадкоємець автентичної "панянки". Майстриня створює їстівні вироби мистецтва
13 січня українці відзначають Маланку або Щедрий Вечір.
Свою назву отримав завдяки щедрому столу. Господарі готували кутю і кров'янку, яку ще називали "маланкою". Випікали спеціальні хліби - "Маланку" та "Василя".
Найбільша магія свята - це карнавал. Зазвичай українці перевдягалися у відомих народних персонажів і тварин та ходили селом. У цю ніч заведено щедрувати. Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, танцюють, співають та ставлять жартівливі сценки. Дівчата ж ходили окремо від хлопців. Традиції спільного щедрування з'явилися пізніше.
Вважалося, що саме ця ніч ідеально підходить для любовних ворожінь, чим і займалися дівчата. В цей час парубки викрадали у них удома хвіртки. Щоб повернути втрату, батько дівчини повинен був ставити могорич.
За давнім звичаєм хлопці, закінчивши ритуальний обхід, вранці йшли на роздоріжжя палити "діда", або "дідуха", - снопи, соломи, що традиційно стояли на покуті від Святого вечора до Нового року. Ялинку в селах не ставили. Потім молодики стрибали через багаття. Це мало очистити душі від спілкування з нечистою силою. Зі світанком йшли посівати.
Сьогодні заведено миритися з сусідами та родичами, щоб зустріти новий рік у мирі та злагоді.
У цей день не можна виносити з дому сміття, адже можете винести щастя.
Не можна вимовляти слово "тринадцять", а також рахувати дрібні монети. Кажуть, рахунок монет принесе сльози на весь рік. Не можна нікому нічого позичати, адже можна весь рік провести в боргах.
1 
1
Коментарі
1