У листопаді 1914 року чеський письменник Ярослав Гашек пожартував, що народився в Києві. А за кілька місяців несподівано опинився в українській столиці. Там він надрукував перший варіант знаменитого роману про бравого вояка Швейка.
1912-го Гашекові набридло сімейне життя. Він покинув дружину Ярмилу з немовлям — сином Рихардом. Тинявся по друзях. Свої фейлетони писав у празьких пиварнях. У місті їх було понад сотню.
28 червня 1914 року в сербському місті Сараєво студент Гаврило Принцип застрелив спадкоємця австрійського престолу — ерцгерцога Фердинанда. Австрія, в складі якої перебувала Чехія, оголосила Сербії війну. Росія стала на бік останньої. Пражани в усіх іноземцях бачили російських шпигунів.
Одного разу Гашек із друзями обговорювали в пиварні, чи є поліцейським агентом нічний сторож у трактирі Валеша. Ярослав узявся перевірити це. Оселився у Валеша в кімнатах для приїжджих. У книзі реєстрації пожильців написав: "Ярослав Гашек, купець. Народився в Києві, прибув із Москви". Тієї ж ночі його забрали до в'язниці. Слідчому він заявив, що хотів перевірити, чи все гаразд у Празі з виявленням підозрілих іноземців.
— Що ж, — посміхнувся той, — тоді перевірте ще й якість страв у каталажці, — і дав Гашекові п'ять діб арешту.
Невдовзі 31-річний письменник одержав повістку на фронт. До війська йти не хотів, тому перед призовною комісією удавав несповна розуму. Однак був зарахований до 91-го піхотного полку в Чеських Будейовицях.
У липні біля містечка Сокаль на Львівщині, коли Гашек стояв на варті, його оточив російський загін. Чоловік підняв руки вгору. Але прибулі самі прийшли здаватися. Гашек на чолі ворожого загону прийшов до свого полку. Це спричинило паніку. Командир полку майор Венцель накивав п'ятами. Вартовий пояснив, що привів 300 полонених. Гашека нагородили срібною медаллю "За хоробрість" і дали звання єфрейтора.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Кам'янці-Подільському стріляли з броньовика 1918-го року
Туманного ранку 24 вересня неподалік міста Дубно, що на Рівненщині, він перебіг до супротивника й здався в полон. Разом із бранцями Гашек пройшов пішки українською землею 500 км, аж до Києва. Опинився в Дарницькому фільтраційному таборі для військовополонених під номером 294217.
Звідти Гашека визволили провідники чеського руху в Україні. У липні 1916-го він став фейлетоністом київського тижневика "Чехослован", який виходив чеською мовою.
Мешкав Ярослав у редакції на вул. Володимирській, 34. Спав на канапі в приймальні, підклавши під голову підшивку газети й накрившись шинеллю. Згодом переїхав до готелю "Прага". Там вирішив змалювати свої військові пригоди. Згадав "ідіота у військовій частині" на ім'я Швейк, якого вигадав 1911-го.
20 січня 1917 року Гашек випадково зустрів Йозефа Майєра, брата своєї колишньої дружини Ярмили. Швагер теж здався в полон, а згодом став офіцером російської армії. Вони пішли до київської ресторації "Семадені". Там колишні родичі побилися. Так фейлетоніст опинився на гауптвахті в Борисполі. Звідти передав друзям записку: "Сиджу тут у безпеці й пишу Швейка". За 11 днів він створив повість "Бравий вояк Швейк у полоні".
— Шкода, що в Борисполі мене не протримали довше, — бідкався романіст. — Я не закінчив "Швейка".
Останні сторінки, де герой потрапляє в полон у Галичині, Гашек дописував у готелі "Прага". У червні 1917-го книжку видали в Києві. А Гашека через сатиричну статтю "Клуб чеських Пікквіків", у якій він висміяв керівництво чеського руху в Україні, знову відправили на фронт. Він воював біля Зборова на Тернопільщині в першому чехословацькому полку імені Яна Гуса. Повернувся до Києва в листопаді.
Коли Центральна Рада взяла в союзники Німеччину й Австро-Угорщину, Гашек побоявся залишатися в Україні, адже був дезертиром. Наприкінці лютого 1918-го утік до Москви. А в квітні поїхав у відрядження до Сибіру. Закликав чеських і словацьких вояків переходити на бік більшовиків.
У грудні 1920 року письменник привіз до Праги другу дружину Олександру Львову, з якою познайомився у Сибіру.
На Вацлавській площі Гашека ледь не побили за співпрацю з російськими більшовиками. У письменника розпочалася депресія. Він написав ніжного листа першій дружині. Вони знову стали коханцями. Ярмила познайомила Ярослава з його 9-річним сином Рихардом. Та невдовзі романіст повернувся до Олександри Львової.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після війни у Києві побільшало пляжів
Згодом оселився у товариша Франта Савера. Приятелі зареєстрували видавництво "Ярослав Гашек і Франта Савер" і вирішили, що Ярослав писатиме новий роман. На вулицях Праги з'явилися плакати. На них чорним по жовтому (кольори Австро-Угорщини) повідомлялося, що Гашек написав смішну книжку про нові пригоди Швейка. Водночас переклади вийшли у Франції, Англії та Америці. "Найдешевша чеська книга! — інтригував плакат. — Перший наклад — 100 000 примірників".
То був рекламний трюк, бо автор лише розпочав роботу над твором. У продаж почали надходити тижневі випуски з новими розділами роману. Кожна містила 32 сторінки й коштувала 2 крони. На виторг від випуску друкували наступний роман. Книготорговці неохоче брали їхній товар. Тому Гашек і Савер посилено рекламували книжку про Швейка у празьких трактирах.
25 серпня 1921 року художник Ярослав Панушка забрав письменника до містечка Липниця. Вони оселилися в трактирі "У чеської корони". Там Гашек півтора року дописував роман. Він погладшав, почав задихатися, потерпав від безсоння.
— У мене рак, — побивався Гашек.
29 грудня 1922-го він відклав незакінчений твір. У ніч на 3 січня продиктував лікареві Новаку духівницю і підписав її. Уранці Ярослав Гашек помер від паралічу серця. До 40-річчя він не дожив три місяці.
1883, 30 квітня — Ярослав Гашек народився у Празі в родині викладача гімназії
1902, літо — під час канікул у Комерційному училищі мандрував Галичиною
1903, літо — відвідав Буковину, Коломию, Станіслав (нині Івано-Франківськ)
1910, 15 травня — одружився з Ярмилою Майєр
1912 — видав збірку "Бравий вояк Швейк та інші дивовижні історії"
1912, квітень — народився син Рихард; Ярослав розлучився з дружиною
1915, 17 лютого — мобілізували на Першу світову війну
1915, 24 вересня — добровільно здався в полон російським солдатам
1915, жовтень — потрапив у табір для військовополонених у Дарниці поблизу Києва
1916 — працював у редакції київської газети "Чехослован"
1917, 24 лютого — ув'язнений у Борисполі. Пише сатиричну повість "Бравий вояк Швейк у полоні"
1920, 15 травня — у Росії взяв шлюб з Олександрою Львовою; 19 грудня — повернувся до Праги
1921, березень — видає роман про Швейка окремими книжками
1923, 3 січня — помер у чеському містечку Липниця від паралічу серця
Син Ярослава Гашека Рихард був чиновником. У двох шлюбах він мав двох дітей
5 
1
Коментарі
3