У Вінницькому краєзнавчому музеї зберігається 2 новорічно-різдвяні листівки 1914-го. Їх до музею передав колекціонер Андрій Гродецький.
"Наступного року бажаю тобі, мила кумушко, всього найкращого", - написано на одній із листівок чорнилом на зворотній стороні.
Вона адресована Новиковій Юлії Петрівні. Відправлена з Яготина Київської області Махаранецьким Сахаром. Датована 1914 роком. Має штамп Козятина Київської губернії. Зверху англійською, німецькою та французькими мовами написано "поштова листівка". На листівці зображені маленькі хлопчик і дівчинка, які несуть дерев'яну коробку з подарунками та іграшками. Виготовлена у Німеччині з картону. Коштує 1 марку.
Першою листівкою, виготовленою на продаж, вважається картка, яку сер Генрі Коул на початку 1840-х замовив художнику Джону Хорслі. На ній було намальована сім'я сера Коула, що сидить за різдвяним столом, і підпис: "Веселого Різдва та щасливого Нового року!". Решту листівок було розпродано всім охочим. Розійшлися вони дуже швидко.
1874-го була заснована Всесвітня поштова спілка, що встановила міжнародний стандартний розмір листівки — 9 x 14 см. Більшість держав прагнули орієнтуватися на цю вимогу.
На той час української держави не існувало. Країна була розділена на Австро-Угорщину та Російську імперію. У Російський імперії було міністерство пошти та телеграфії, яке займалося відправленням листів. У західних областях - корпус січових стрільців із мистецькою штаб-квартирою. Там виготовляли різдвяні листівки, присвячені військовим подіям. На них зображали Ісуса Христа, Божу матір із дитиною, янголів, ягнят, пастухів і вертеп. Кожну листівку вручну малював художник. Потім її копіювали на верстаті. Цю техніку виробництва завезли з Німеччини. Вона була дорога і не виправдовувала вкладених коштів
"У 1914-1917-х нікого не вітали з Новим Роком. Не було такого свята. Тільки у Австро-Угорщині відзначали 2 Різдва: 25 грудня та 7 січня. Листівки друкували українською мовою. У Росії - тільки російською. Вони вважали українську непотрібною", - розповідає Gazeta.ua історик Василь Штокало.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світ відзначає століття "Щедрика": де лунала українська щедрівка
Різдвяні листівки XIX-ХХ ст. часто характеризують як ті, що мають дивні сюжети. Антропоморфна їжа, жаби-вбивці і комахи, танцюючі в місячному світлі, - підтекст образів для багатьох сучасних людей залишиться незрозумілим. Тоді для англійців було звичною справою відправити своїм близьким зображення мертвої малинівки зі словами "Нехай ваше Різдво буде щасливим". Добірку таких вітальних послань опублікував журнал Hyperallergic.
2 
1
Коментарі