До Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" потрапила книжечка львівського вчителя Євгена Беркута "Різдвяний дарунок: в'язничний спомин з "Лонцького" у Львові, 1943".
Автор на 36 аркушах ділиться своїми спогадами про перебування в ув'язненні, повідомляється на сайті музею.
"Келія – мала, вікно – на північ і на тюремне подвір'я, де з другої сторони фронтове крило тюрми до решти забирало світло і закривало небо. В тому крилі сиділи менші "злочинці", бо вони виходили на прохід, чого мені не дозволяли.
Про те, що у в'язниці на Лонцького б'ють, я чув не раз, але тепер був би радий, щоб вони били мене, щоб прийшли вже до моєї келії, щоб знущалися наді мною ще гірше, як над цією бідною жінкою, коби лишень не мусів я слухати її плачу, ридань, стогонів і цих проклятих ударів нагайки. Не можу відірватися від дверей: б'ють, б'ють, б'ють!" - писав автор.
Експонат передала Наталя Кравчук із США, донька Івана Кравчука. Книжку вона знайшла у батьковій бібліотеці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Опублікують прізвища 800 осіб, за якими слідкував КДБ
"Як бачеться, автор сидів на Лонцького на два роки пізніше від мене, але я підписавбися під цим спогадом, бо нічогесенько тут не змінилося, додав би тільки те, чого, можливо, автор не дописав", - дописав Кравчук власноруч наприкінці книжечки.
"Господи! Не прости, не прости їм, цим катам, за ці страждання усіх нещасних. Не прости!" - закінчується текст.
Про автора історикам нічого не відомо.
Іван Кравчук (1908—1986), народився в с. Осердові на Белзщині в селянській родині, член УВО та ОУН. Вперше засуджений за часів польської окупації в 1937 році терміном на вісім років. Точно відомо, що "на Лонцького" він був в часи нацистської окупації. Після війни емігрував на захід, спочатку до Німеччини, згодом до США, де займався активною громадською роботою, дбаючи про збереження пам'яті щодо боротьби українців.
3 
35413
Коментарі