У Швейцарії археологи виявили дві надзвичайно рідкісні кельтські золоті монети віком понад 2200 років, які дали нові уявлення про гроші, вірування та соціальні практики давніх громад Центральної Європи.
Монети знайшли поблизу села Арісдорф у кантоні Базель-Ландшафт у лісистій зоні Беренфельс, що вже має статус археологічно важливої території, повідомляє Arkeonews.
У цій місцевості раніше вже фіксували значні відкриття. У 2023 році дослідники знайшли тут скарб із 34 кельтських срібних монет, датованих приблизно 80-70 роками до нашої ери, що підтвердило роль регіону у давніх обмінних і ритуальних практиках.
Під час подальших польових робіт навесні 2025 року волонтери-дослідники Вольфганг Нідербергер і Даніель Мона разом із фахівцями Archäologie Baselland провели систематичне обстеження прилеглої території.
У ході цих досліджень було знайдено дві золоті монети, повний статер і чверть статера, які згодом проаналізував нумізмат з Inventory of Swiss Coin Finds Майкл Нік.
Фахівець підтвердив, що обидві монети належать до надзвичайно рідкісних ранніх типів кельтського карбування і є одними з найдавніших зразків такого типу на території Швейцарії.
За оцінками науковців, монети датуються серединою та кінцем III століття до н. е. Наразі по всій країні зафіксовано менше ніж два десятки подібних знахідок цього періоду.
Більша монета вагою 7,8 г належить до типу Гамшурст, а менша вагою 1,86 г класифікована як тип Монморо. Обидва різновиди пов'язані з найпершим етапом виробництва кельтських золотих монет на північ від Альп.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Австрії знайшли скарб давніх кельтських золотих монет
Історичні дослідження свідчать, що поширення монет у Центральній Європі було пов'язане з участю кельтських найманців у війнах Середземномор'я. Саме там вони отримували платню карбованими грошима і згодом приносили цю практику додому.
З середини III століття до н. е. кельтські громади почали карбувати власні золоті монети, орієнтуючись на зразки часів Філіпа II Македонського. Згодом зображення зазнали спрощення та стали більш абстрактними відповідно до місцевих традицій.
Археологи вважають, що такі золоті монети майже не використовувалися у щоденній торгівлі. Їхня висока цінність вказує на особливі функції, зокрема для еліти, дипломатичних дарів, приданого або символічних винагород.
Подібні монети часто знаходили у болотах, водоймах і похованнях. Ландшафт Беренфельсу з карстовими воронками та заболоченими ділянками відповідає цій закономірності.
Дослідники припускають, що монети з Арісдорфа могли бути навмисно залишені як ритуальні жертви божествам, оскільки болота й незвичайні природні місця мали сакральне значення у кельтських віруваннях.
Сусідню ділянку у Фюллінсдорфі, відому як Бюхліхау, також розглядають як можливий кельтський священний гай, що підсилює версію про ритуальне призначення знахідок.
З огляду на виняткову рідкісність і наукову цінність Archäologie Baselland разом з Історичним музеєм Базеля ухвалили рішення включити золоті монети до постійної експозиції.
З березня 2026 року ці артефакти демонструватимуть у Barfüsserkirche в Базелі разом зі срібним скарбом, знайденим у цій же місцевості.
Відкриття показало, як давні спільноти на території сучасної Швейцарії сприймали багатство, символіку та вірування, а також підкреслило важливість довготривалих досліджень і участі волонтерів у вивченні кельтської спадщини.
Дослідники з Сомерсету зазначили, що це надзвичайно рідкісна монета, виготовлена у німецькому містечку Трір між 313-315 роками.


















Коментарі