Письменник очолив Харківський університет

Письменник Петро Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790-го у Городищі на Черкащині. У 12 років він залишився круглим сиротою і подався до Києва навчатись у духовній семінарії.

По закінченні навчання став вчителем панських дітей. Їм імпонували знання та зовнішність юнака – височенький, довгообразий, смаглявий, допитливі карі очі, пишне чорне волосся, що лягало хвилями на голові. Ще він був дотепним співрозмовником, добродушним, розважливим.

Із кількарічної вчительської праці в панських маєтках Правобережної України Петро Гулак-Артемовський узяв дуже багато. Найперше – досконало вивчив польську та французьку мови, навчився хороших манер, познайомився з багатьма "потрібними" людьми. Серед них граф Потоцький, попечитель Харківського університету. Він запросив Петра Гулака-Артемовського у Харків. Там вчитель став вільним слухачем університету. Через два роки – викладачем.

Протягом 1817-1865-х прожив у Харкові. Пережив злети і падіння науково-викладацької кар'єри. 8 років був ректором університету. До почесної відставки прийшов із багатьма нагородами – численними орденами Російської імперії, цивільним чином дійсного статського радника, що відповідав військовому званню генерала.

Згадують його як випещеного пана з багатьма перснями на обох руках. Скупо про нього розповідає й відомий історик Микола Костомаров, який навчався у Харківському університеті і квартирував у Петра Гулака-Артемовського.

За прагнення до багатства й розкоші негативно про Петра Гулака-Артемовського відгукувався Тарас Шевченко. Говорив, що той "у пани постригся". Самому йому далеко не вся творчість Тарасова подобалася.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гулак-Артемовський зцілював молитвою

"У нашому музеї є експозиція, присвячена Петру Петровичу Гулаку-Артемовському, яку завжди з цікавістю оглядають відвідувачі, - говорить директор Городищенського музею Алла Сухорученко. - Фонди музею також постійно поповнюються експонатами про видатного байкаря і науковця. Звичайно, чи достатньо він пошанований у рідному місті, питання залишається відкритим. Говорячи про ті ж вулиці, навчальні заклади".

Петро Гулак-Артемовський написав багато байок, притч, віршів, послань та балад. Байка "Пан та собака" — один з найгостріших творів української літератури ХІХ століття - про боротьбу проти кріпацтва. З 1817-го друкувався у журналі "Український вісник". Опублікував переклади Жана Жака Руссо, Джона Мільтона, Адама Міцкевича, Йоганна Вольфганга Гете, Горація та інших.

×