16 лютого 1813 року в містечку Городище, що на Черкащині народився автор першої української опери "Запорожець за Дунаєм" Семен Гулак-Артемовський.
Одинадцятилітнього Семена батько, священик Покрівської церкви Степан Артемовський, відвіз до Києва до духовного училища аби дати йому гарну освіту. Зараз в Києві на Набережно-Хрещатинській вулиці, на будинку 31 висить меморіальна дошка, присвячена Семенові Гулаку-Артемовському. Тут він навчався у 1824-1830 роках.
У 1837 році в Україну приїхав композитор, капельмейстер придворної співацької капели Михайло Глінка. Під час служби Божої Матері у Михайлівському Золотоверхому соборі він почув сольний спів Семена Гулака-Артемовського і запропонував йому поїхати до Петербурга. Для вдосконалення вокальної майстерності Гулак-Артемовський їде в Париж. Вокальні студії артист продовжує в Італії.
Отримавши освіту за кордоном, він з тріумфом виступає на Петербурзькій сцені. У ті часи публіка йшла саме "на Артемовського", щоб насолоджуватися неповторним, надзвичайно широким за діапазоном голосом.
1863 року в Маріїнському оперному театрі відбулася грандіозна вистава опери "Запорожець за Дунаєм". Семен Артемовський блискуче виконує головну оперну партію Карася.
Артист імператорських театрів, який прослужив на сцені 20 років, отримував право на пожиттєву пенсію. Гулаку-Артемовському, як й іншим талановитим артистам, було надано право продовжити свою сценічну діяльність дворічною "службою вдячності". Протягом цього часу він отримував і пенсію, і зарплату.
"По закінченню 20-літньої моєї служби у дирекції імператорських театрів, я маю службу вдячності, яка закінчується у травні наступного 1864 року, відчуваючи в собі творчі сили для роботи на сцені, маю честь покірно просити дати мені можливість продовжувати службу на сцені імператорських театрів. Артист Артемовський. 1863 року, грудень 8 дня", - звертався до керівництва митець.
Але прохання не було задоволено, його звільнинили з відомства театральної дирекції, а адміністрація російської імператорської опери розірвала контракт.
Офіційною причиною відставки вважається втрата голосу. Але, найімовірніше, тодішня система, використавши великий талант, своєрідно помстилася йому за небажання стати "їхнім". Семен Гулак-Артемовський завжди пам'ятав своє славне козацьке походження, чудово знав історію України, не цурався на чужині рідної мови, товаришував з Тарасом Шевченком.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Співак Федір Шаляпін вчився на шевця і токаря
Митець намагається захопитися читанням і новинами науки. Але глибокий депресивний стан не покидає його, адже він людина сцени, яка звикла до живого спілкування. У час розпачу й нестримного потягу до людей артист почав очищати їхні душі молитвою.
"Це не мистецтво, а дар, - казав він, - і я не маю права брати за нього винагороду".
Земний шлях композитора і починався молитвою, і закінчився Великою Молитвою про вічні людські цінності.
Семен Гулак-Артемовський, як і його великий приятель Тарас Шевченко, по суті, став жертвою "руського міра". Через те, що не захотів його прийняти. Бо належав до іншого світу, якому й через століття зізнається у вічній любові вустами нескореної Одарки в безсмертному "Запорожці":
Україно, рідний краю,
Серцем я тебе кохаю…
27 грудня 1876 року у Харкові в сім'ї підприємця Олексія Алчевського народився син Іван. Він став всесвітньо відомим співаком і засновником українського товариства "Кобзар" у Москві.
Іван закінчив Третю гімназію й фізико-математичний факультет Харківського університету. З молодих літ з успіхом співав серед аматорів у гімназії та в університеті, брав уроки у брата Григорія. Вдома на музичних вечорах Іван співав у дуеті з сестрою Христею, пише UAhistory.cом.
1901 року загинув батько. Через скрутне фінансове становище довелося продавати будинок у Мироносицькому провулку. Старший брат, Григорій, порадив Іванові стати співаком столичної опери: той поїхав до Петербурга, де після іспиту був прийнятий солістом Маріїнського театру. Дебют в опері "Садко" виявився вдалим.
3 
1
Коментарі