Український державний та політичний діяч Павло Скоропадський народився 15 травня 1873 року у місті Вісбаден, Німеччина, в родині офіцера армії Російської імперії Петра Скоропадського.
У дитинстві жив у родинному маєтку Тростянець у Харківській губернії. Навчався вдома та у Стародубській гімназії. 1886 року після передчасної смерті батька вступив до петербурзького Пажеського корпусу, де навчалися лише діти з вищих аристократичних кіл.
1893-го Скоропадського скерували на службу до Кавалергардського полку. Через 2 роки отримав призначення на посаду полкового ад'ютанта, у грудні 1897-го став поручником. 1904 року вирушив на чолі сотні Читинського козацького полку на фронт російсько-японської війни. Повернувся в чині полковника із золотою шаблею за хоробрість.
На початку Першої світової війни був нагороджений Георгіївським хрестом IV ступеня, незабаром став генерал-лейтенантом і був призначений командиром гвардійської кінної бригади та командиром 8-го армійського корпусу.
Революцію 1917 року зустрів командувачем 34-го армійського корпусу на Волині. Українізацію військових частин не підтримував, але на вимогу уряду УНР українізував свій корпус і домігся виведення його в тил на переформування. 34-й армійський корпус Скоропадського стримував наступ більшовицьких військ на Україну.
Секретаріат військових справ Української Центральної Ради призначив Павла Скоропадського командувачем усіма українськими частинами на Правобережжі. Його призначили наказним отаманом Вільного козацтва, створеного влітку 1917 року.
Німеччина та Австро-Угорщина були незадоволені діяльністю Центральної Ради і готові були підтримати владу, яка гарантувала би сильне правління і порядок.
29 квітня 1918-го у приміщенні київського цирку відбувся з'їзд хліборобів за участі понад 6 тис. делегатів з 8 губерній. Павло Скоропадський через кур'єрів дізнавався про перебіг з'їзду. Прибув на засідання, коли критичні настрої учасників з'їзду щодо Центральної Ради досягли найвищої напруги. З'їзд оголосив його гетьманом. На Софійському майдані відбувся молебень за гетьмана, нову владу благословив архиєпископ Никодим.
Вночі з 29 на 30 квітня прихильники гетьмана захопили приміщення Державного банку та генеральних секретарств у військових та внутрішніх справах.
За кілька днів до того німці роззброїли дивізію Синьожупанників, а 30 квітня - Січових Стрільців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Останній гетьман України запровадив гривню, армію та університети
Україну проголосили Гетьманською державою на чолі з Павлом Скоропадським. Встановили дипломатичні зв'язки з Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною, Данією, Персією, Грецією, Норвегією, Швецією, Італією, Швейцарією та Ватиканом. Антанта Гетьманат не визнала.
Скоропадський 1918 року підтримав створення Української академії наук. Також за його підтримки були засновані державні університети в Києві та Кам'янці-Подільському, 150 українських гімназій, Національний архів, Національна бібліотека.
Гетьман скасував рішення Центральної Ради про конфіскацію великих маєтків. План їхнього викупу та розподілу між селянами так і не був реалізований, що викликало невдоволення поміщиків і селян. Поміщики поверталися до своїх маєтків і за допомогою гетьманських збройних загонів повертали собі землю.
Суспільство обурило, що до Австро-Угорщини та Німеччини вивозили велику кількість зерна, цукру та м'яса. Це призвело до падіння Гетьманату.
"Я, Гетьман всієї України, протягом семи з половиною місяців усі свої сили клав на те, щоби вивести країну з того важкого становища, у котрому вона знаходилася. Бог не дав мені сили впоратися з цим завданням. Нині з огляду на умови, що склалися, керуючись винятково благом України, від влади відмовляюся", - написав Павло Скоропадський у Акті зречення 14 грудня 1918 року.
Скоропадський таємно виїхав за кордон, коли у Київ увійшли війська Директорії. Мешкав у Швейцарії, потім оселився у місті Ванзеє біля Берліна. Створив гетьманські осередки у багатьох країнах, Український науковий інститут при Берлінському університеті.
Помер Павло Скоропадський 26 квітня 1945 року в лікарні монастиря Меттен. Похований у місті Оберстдорф у родинному склепі Скоропадських.
Громадські активісти оголосили план заходів з відзначення 100-ліття Української Держави та 145 років від дня народження гетьмана Павла Скоропадського. Анонсували встановлення меморіальних дощок та пам'ятників діячам періоду Гетьманату, перейменування вулиць та проведення інформаційно-просвітницьких заходів.
4 
1
Коментарі