
Німецький фізик Вільгельм Рентген опромінив руку своєї дружини "Х-променями" 22 грудня 1895 року. Отримав один із перших у світі рентгенівський знімок. Його відзначили Нобелівською премією у галузі фізики. Згодом науку, що вивчає вплив рентгенівських променів на організм, назвали рентгенологією.
Вільгельм Рентген відкрив рентгенівське випромінювання 8 листопада 1895 року. Вчений помітив у темряві зеленувате світіння, флюоресценцію, що виходила від екрану, покритого кристалами платино-синеродистого барію. Кристали відреагували на вплив на них розташованої неподалік електровакуумної (круксової) трубки, яка в той момент перебувала під високою напругою. При відключенні струму світіння екрану припинялося, а при повторному включенні знову відновлювалося. Рентген припустив, що при проходженні через неї електричного струму трубка випускає якісь невидимі промені. Ці невідомі промені Рентген назвав X-променями.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фонд Нобелівської премії ділять на 5 рівних частин
Він зробив першу рентгенограму руки його дружини Берти Рентген. Після того як жінка побачила рентгенівський знімок своєї руки, вона була настільки вражена, що вигукнула: "Я бачила свою смерть". Відкриття рентгенівських променів викликало широкий резонанс серед вчених усього світу.
Найбільш цінною практичною властивістю рентгенівського випромінювання було застосування в науці й медицині. У 1901 році Вільгельм Рентген був удостоєний за своє відкриття першої Нобелівської премії у галузі фізики.
27 листопада 1895 року в Шведсько-норвезькому клубі в Парижі винахідник динаміту, мільйонер Альфред Нобель підписав свій заповіт, за яким більшу частину своїх статків передавав на заснування спеціальної премії. Фонд Нобелівської премії склав 31,6 мільйонів шведських крон.
Коментарі