20 травня відзначають День вишиванки. Започаткували свято 2006-го. Бажаючі відзначити його одягаються у вишиті сорочки.
Gazeta.ua зібрала маловідомі факти про традиційний український одяг.
На території України традиція прикрашати одяг вишивкою зародилася в елітарному середовищі. Селяни почали вишивати одяг у XIX столітті. У літературі часом можна прочитати про давність вишитого повсякденного одягу, але це міф.
"Коли я почала цікавитися питанням давності вишивки, звісно, читала всіх, хто про це писав. І от читаю про ці вишивальні школи. Є дві дати – 1086 рік і 1198-й. І там такі дуже хитрі посилання – десь є посилання на Татищева (російський історик Василь Татищев - Gazeta.ua), десь є посилання на літопис. Ми читаємо Татищева – і не бачимо там нічого про школи. Причому у згадці про 1086 рік він взагалі про вишивку не пише. Він пише, що Анка-Янка була в монастирі, по монастирському чину якісь потреби справляла. Одне слово, немає нічого про вишивку", - вважає культурологиня Оксана Косміна.
Козаки одягали натільну сорочку під свитку чи жупан. У такому одязі було видно лише верхню частину вишивки. Зображати козаків у вишиванках почали пізніше.
Відомо шість найпопулярніших технік вишивки - гладдю, хрестиком, низзю, мереженням, бігунцем і плетінням. Найперші орнаменти були геометричними. Згодом з'явились зображення квітів та інші візерунки.
Візерунки української вишивки збирала Олена Пчілка. Альбом "Украинскій народный орнаментъ. Вышивки, ткани, писанки" вона видала у Києві 1876 року. Вказує, що українська вишивка не містить чітких символів. Якийсь зміст у вишивку могли вкладати вишивальниці. Але вигадувати сенс символів на вишиванках почали у пізній час.
Жіночі сорочки були більш декоровані. Під час роботи вишиванки не вдягали. Обирали звичайний грубий одяг з мінімальним декором. Найбагатші сорочки були весільні та ті, які одягали дівчата на виданні.
Традицію носити вишиванку з піджаком поширив письменник Іван Франко. "Це були майже все дарунки його приятелів, приятельок, співпрацівників не тільки із Західної України, але й з Великої України. Між цими сорочками була сорочка від Олени Пчілки, від Трегубової, Альбрант, Алчевської, Кобринської, Уляни Кравченко, Бохенської і багато інших", - згадувала його донька Анна.
Вишиванки носили Леся Українка, Борис Грінченко, Марко Кропивницький, Михайло Грушевський. У 1920-х роках, під час українізації, українські сорочки були модні в СРСР.
У Музеї визвольної боротьби України у Львові є вишита сорочка з шовкової парашутної тканини зв'язкового Закордонних Частин ОУН на псевдо "Бомба". У тюрмі на Лонцького зберігають вишиту сорочку Надії Мудрої. Жінка вишила її на Колимі, де відбувала термін ув'язнення та заслання за участь у визвольній боротьбі проти радянської окупації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про танки, Маланку і про "могилянку". Ось про що моя вишиванка: бренд етноодягу розчулив напередодні свята
Андрій Шевченко став першим телеведучим, який одягнув у ефір вишиванку. 21 листопада 2004-го він відкрив телемарафон "Ніч виборів" на "5 каналі".
Найбільшу вишиванку зробили у Ковелі на Волині 2018 року. На неї пішло 36 м тканини, маніжка має розміри 180 на 80 см. Над сорочкою протягом року працювали люди з різних областей України.
Засновниця Всесвітнього дня вишиванки й журналістка 33-річна Леся Воронюк родом із Чернівців. 2006-го вона започаткувала День вишиванки, який святкують щороку третього четверга травня. Під час навчання на факультеті історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Воронюк разом з іншими студентами вирішила вдягнути вишиту сорочку на заняття.
2 
1
Коментарі