Моя тітка знайшла під деревом собі опухшу дитину — свідок Голодомору

97-річна Віра Квят із села Терешки, що на Полтавщині, на час Голодомору мала 11 років. Вижила із батьками і молодшою сестрою. Про пережите розповіла Gazeta.ua.

"Моя тітка працювала у сільраді в сусідніх Зіньцях. Коли поверталася додому повз місцеву школу, побачила маленького хлопчика. Він так сильно опух, що й очей видно не було. Дитина повзла до сосни, щоб кори погризти. Назвався Колею Зінченком. Його батьки попухли та померли. Тітка побігла до голови сільради і розповіла про дитину. Той відповів, щоб забрала собі, якщо треба. Вона так і зробила. Відгодувала його та відпоїла, за кілька місяців він поправився. Так у тітки з'явився син, а у мене двоюрідний брат".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська нація має майбутнє — бо зберегла пам'ять про Голодомор

"Тієї зими попухли ноги у мене і в тата. Я тоді вчилася у 3 класі, однак не змогла піти до школи. Наша вчителька Євдокія Іванівна прийшла до батька на роботу запитати, де я. Попросила взяти у лікаря довідку. Батько сходив до лікарні та попросив медсестру прийти додому, бо я не могла ходити. Та подивилась мене: "Я вам дам довідку, що в неї запалення легенів. 2 тижні буде дома. Може, як-небудь за цей час підправиться". Вдома мені почали давати трохи більше їсти і ноги відійшли".

"У нашій школі ходили слухи, що в Полтаві пропадали діти. На вулиці Панянки була хата за забором. Казали, що там ловили дітей, убивали, зрізали м'ясо, а кістки викидали до яму. Продавали для котлет на базарі, що був наприкінці вулиці Пролетарської. А потом їх викрили, хату розібрали, розрівняли і засипали піском. Нам забороняли говорити про це", - розповіла жінка.

×