У Львові почали готуватися до святкування 300-ліття початку пивоваріння в Україні. Дату відзначатимуть наступного року. Уже зараз на львівській, найстарішій в Україні пивоварні 1715 року, почали відшукувати історичні факти та збирати особливі рецепти напою. У неділю на стіні пивоварні у внутрішньому дворі львів'янам відкрили до показу найбільший в Україні стінний розпис - 22 на 10 метрів. Він увійшов у Книгу рекордів України.
На картині змальовані різні сторінки з історії пивоваріння - XVIII століття, коли монахи-єзуїти варили пиво у передмісті; ХIХ століття, коли львівська пивоварням увійшла до трійки кращих в Австро-Угорській імперії, та ХХ століття, коли броварня стала модернізована - із мідними чавунами. Над ескізом працював український художник Євген Равський, створював настінний розпис український художник Василь Змієвець. Картина зроблена засобами класичного академічного живопису в стилі старих майстрів.
"Туристичний Львів навіть відкрив спеціальний екскурсійний маршрут - слідами Роберта Домса - найвідомішого пивовара, - розповідає львівський історик Ігор Лильо. - Маршрут охоплює старовинну пивоварню, будинок на розі вулиць Шептицьких-Війтовича, який належав Домсу. І вулиця Війтовича носила колись ім'я Роберта Домса. Тоді маршрут проходить повз Львівську обласну прокуратуру, яку палили минулого року. Тут Домс був одним з лідерів Торгово-промислової палати. І далі - Личаківський цвинтар. Роберт Домс похований разом зі своєю родиною у гробівцю. Останнє поховання в ньому було зроблено у 1965 році. Тому можливо, що хтось із старожилів ще пам'ятає родичів Домса".
Роберт Домс народився у Німеччині в 1815 році і приїхав до Львова уже зрілим чоловіком Спочатку займався видобутком озокериту у Бориславі. Цей озокерит став основою для прокладання транс-атлантичого кабелю між Європою і Америкою, чим Домс дуже пишався. За виручені гроші придбав пивоварню, яка на той час вже працювала. Це було для нього швидше захоплення. Він їздив по Європі та кожного разу привозив нові сорти пива. Сам особисто щодня дегустував свіжозварений за ніч напій. А вже згодом це почало приносити йому гроші.
"Тоді підприємці дуже відрізнялися від нинішніх, - продовжує Лильо. - Домс при всіх своїх статках не мав наміру іти у Австрійський парламент. А бути меценатом - тоді була справа честі. Він утримував дорогий пансіонат на 30 повноцінних номерів для одиноких пристарілих діячів культури на вулиці Шептицьких."
Однак його син Домс-молодший був не такий працьовитий. Він також щодня розпочинав свій день із гальби пива, яке йому приносила служанка Зося. Але жінок він любив так само, як і пиво. Згодом із Зосею він виїхав у Швейцарію, де й похований.
"Зараз почали також виробляти нове пиво за одним з рецептів Домса. Львівські пивовари пишаються тим, що їх пиво давніше від російського самовара (1746) та на сто років старше від велосипеда. Тоді цей напій був напоєм середнього класу, - каже історик. - Пиво любив Іван Франко. А пивний дім тоді навіть мав гасло: "У нас є смачне пиво, пристойне товариство і задарма дають по писку". Це вважалося дуже дієвим і приманливим закликом".
1 
1
Коментарі
4