У місті Деррі в Північній Ірландії 30 січня 1972-го британські солдати розстріляли 14 учасників мирного маршу та поранили 15. Жоден солдат не був поранений або вбитий.
Ще з 1919 року Ірландська республіканська армія, більш відома як ІРА, вела партизанську війну за незалежність країни з британськими військами. Згідно з англо-ірландським договором шість протестантських графств Ольстера залишилися частиною Сполученого Королівства. Інші 26 переважно католицьких повітів стали Ірландською вільною державою з англійським монархом на чолі. Згодом ірландці почали вимагати політичних та цивільних прав. Влаштовували мітинги, а потім почалося збройне протистояння між ІРА та силами імперії.
1969-го заселений католиками квартал Богсайд оголосив, що виходить з-під юрисдикції Великобританії та оголошує себе Вільним містом Деррі. Збройну спробу британської влади взяти бунтівників під контроль розбили. Офіційна влада ввела військовий стан у регіоні та заборонила мітинги. Ввели закон, що надала владі повноваження ув'язнювати людей без суду. Британська армія затримала і ув'язнила більше 2000 людей. На знак протесту 30 січня 1972-го на вулиці вийшли до 15 тис чоловіків, жінок та дітей. Цього дня учасники походу планують рушити до площі Гільдхолл у центрі міста.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В центрі міста вибухнув автомобіль
Командувач сухопутними військами в Північній Ірландії генерал-майор Роберт Форд наказує 1-му батальйону парашутного полку дивитися за порядком у Деррі. Десантники були відомі своєю відмінною фізичною формою і жорстокістю. Десантники прибули в Деррі вранці маршу і зайняли позиції в місті. Деякі протестуючі починають кидати каміння в солдатів. Ті барикадуються і відстрілюються гумовими кулями та водяними гарматами. Ірландці бачать десантників у вікнах навколишніх будинків і починають кидати каміння у вікна. Близько 15:55 ці десантники відкривають вогонь бойовими кулями. О 16:07 солдати розганяють утікаючих людей на броньованих автомобілях. Військові машини збивають на смерть двох людей.
Солдати переслідують беззбройних людей, стріляють в спини та в тих, хто стоїть з піднятими руками. 13 демонстрантів, включаючи шістьох неповнолітніх та одного священика, вбивають. П'ятеро з убитих застрелені в спину. Ще 14 поранили, один помирає в лікарні.
Вже наступного дня після "Кривавої неділі" міністр внутрішніх справ Англії Р. Модлінг зробив заяву, що солдати діяли "відповідно до інструкції". Після його заяви посольство Великобританії в Дубліні спалили вщент розлючений натовп. Колона демонстрантів принесла до резиденції прем'єр-міністра 13 чорних трун — нагадування про розстріляних у Лондондеррі.
Перше офіційне розслідування того ж року дійшло висновку, що винними в трагедії були самі демонстранти. 1998-го після вимог родичів убитих розслідування поновили. Воно тривало 12 років і в червні 2010 -го комісія визнала, що "стрільба британських солдатів у демонстрантів не мала законних підстав".
Тодішній премʼєр-міністр Девід Кемерон приніс вибачення сімʼям вбитих і заявив, що загибель людей від рук британських солдатів неможливо виправдати. Ірландська молодь почала масово вступати в ряди ІРА, щоб помститися британцям. Протягом наступних декількох десятиліть ІРА здійснювало теракти по всій Британії та вбили сотні членів британських військових.
Ірландська республіканська армія 15 червня 1996-го підірвала бомбу в центрів Манчестера в Англії. Це був найпотужніший вибух у Великій Британії з часів Другої світової війни. Експерти-криміналісти підрахували, що бомба важила 1500–1600 кг.
Евакуацію району зробили поліцейські та охоронці з місцевих магазинів. Бомба вибухнула об 11:17. Завдяки відчайдушним зусиллям поліції ніхто не загинув. 200 людей були поранені - деякі серйозно - від скла та уламків.
3 
1
Коментарі