5 грудня 1917-го у Києві відкрили Українську академію мистецтв. Георгій Нарбут у ній став професором, керівником графічної майстерні, а згодом - ректором. Поліграфічний відділ при Академії задумав із таким розмахом, що ніби не відділ при Академії, а Академія - при ньому.
Заради цього переїхав з Петербурга. У нинішніх російських довідниках Нарбутове ім'я пов'язане винятково із "серебряным веком", із молодшими художниками мистецького об'єднання "Мир искусства". Але в Пітері Нарбут так і не став до кінця своїм, хоч і зробив для російського мистецтва багато. Його малюнки до байок Крилова й казок Андерсена вважають класикою російської книжкової ілюстрації. Та свій родовий герб він ще 1912 року підписав: "Мазепинец полку Черниговского Глуховской сотни".
Нарбутів петербурзький учитель Іван Білібін казав, що він "талант необъятных размеров". Міг, здається, все: акварель, силуети, шрифти, геральдичні композиції, лубок, книжкові ілюстрації. Любив вигадувати костюми, для себе і на замовлення. Одне з таких замовлень - проекти одягу для урядовців гетьмана Павла Скоропадського. А за розробку нових символів Української Держави - герба й печатки - отримав від гетьманського уряду немалі на той час гроші - 200 карбованців.
Малював він однаково вправно і правою, й лівою рукою. А не вмів, здавалось би, найпростішого - малювати з натури. Зате з пам'яті міг повторити найскладніший орнамент, який бачив за кілька років перед тим.
У грудні 1917-го голова Центральної Ради Михайло Грушевський оголосив конкурс на виготовлення українських грошей. Виграв Георгій Нарбут. Загалом він створив 13 українських банкнот із 24 випущених у 1917-1920 роках. Три - за часів Центральної Ради, 16 - за гетьманату, п'ять - за доби Директорії Української Народної Республіки. Шедевром вважається Нарбутові 100 гривень, у народі - "Горпинка", бо на купюрі була зображена молодиця.
За часів УНР існувала Експедиція заготівлі державних паперів. Ця установа проводила конкурси на розробку різних видів цінних документів. Ескізи, схвалені й несхвалені, зберігалися в архіві ЕЗДП. 1919 року його евакуювали до Польщі. Згодом він опинився у Львові. Там до нього таки дійшли руки комуністичних ідеологів: 1952 року було спалено - як ідейно-шкідливі та буржуазно-націоналістичні - художні твори Михайла Бойчука, Олександра Архипенка, Петра Холодного. Були серед них також ескізи грошових знаків і марок роботи Георгія Нарбута - близько 50.
Акт про спалення підписали працівники обкому партії Пенькович і Єфременко, заступник начальника Львівського облліту Сіренко, цензор Забрамний. Ім'я Нарбута в Радянській Україні почали прихильно згадувати лише наприкінці 1950-х. Але без жодного натяку на те, що він малював "петлюрівські гроші".
2 
1
Коментарі
2