В СРСР звання Генералісимус Радянського Союзу було введено після закінчення Другої світової війни 26 червня 1945 року.
В 1945 році за пропозицією Політбюро ЦК ВКП(б) І. В. Сталіну в ознаменування його виняткових заслуг у Другій світовій війні було присвоєно звання Генералісимус Радянського Союзу.
Питання про присвоєння звання генералісимуса обговорювалося кілька разів, і щоразу Сталін переконував цього не робити. І лише після втручання Маршала Радянського Союзу К. К. Рокоссовського дав свою згоду, коли останній заявив: "Товаришу Сталін, Ви маршал і я маршал, Ви мене покарати не зможете!".
Форма і знаки розпізнавання Генералісимуса Радянського Союзу були розроблені службою тилу Червоної Армії, але не затверджені офіційно.
У одному з варіантів на мундирі були еполети, на яких розміщувався герб СРСР у вінку з дубового листя; на затвердження також були представлені зимова шинель і форма для верхової їзди, що нагадують генеральську уніформу середини XIX століття.
Виготовлені зразки були знехтувані Сталіним, який визнав їх надмірно розкішними і несучасними.
Окрім І. В. Сталіна, звання Генералісимус Радянського Союзу нікому не присвоювалося, хоча числилося в статутах до самого кінця радянської епохи.
При цьому у архівах збереглися листи, що містять пропозиції про присвоєння даного звання генерал-лейтенанту Микиті Сергійовичу Хрущову та Маршалу Радянського Союзу Леонідові Іллічу Брежнєву.
У 1993 році разом з іншими чинами Радянської Армії воно було формально скасоване.
Коментарі
2