3 лютого 1711-го гетьман Пилип Орлик уклав договір із Кримським ханом про спільну боротьбу проти Московського царства.
Орлик розпочав спільний похід запорожців, буджацьких татар, шведів і поляків проти Москви. Гетьман 12 лютого вирушив із Бендер у Молдові, перейшов кордон поблизу Рашкова. Він розсилав листи і закликав до повстання народу проти влади московського царя. Населення підтримало Орлика і один за одним міста Правобережжя переходили під владу гетьмана.
Проти полків Пилипа Орлика виступило військо під командуванням генерального осавула Григорія Бутовича. Його розбили в бою під Лисянкою.
У березні 1711-го об'єднані війська під командуванням Орлика підійшли до Білої Церкви. Там перебував московський гарнізон. Розпочалася облога. Українцям не вдалося взяти місто, бо гарнізон мав багато боєприпасів і сильну артилерію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зруйнували українське місто
Татарські війська зрадили гетьмана через нестачу провіанту. Вони почали тікати на південь та брати в ясир українців. Правобережні козаки Орлика кинулись рятувати родини. З 16 тис. українського війська в Пилипа Орлика залишилося 3 тис. Із ними гетьман вимушений був відійти до Бендер.
Через військову невдачу та дії татарських союзників гетьман втратив підтримку українського населення.
Російська православна церква 23 листопада 1708-го піддала анафемі – церковному прокляттю гетьмана Івана Мазепу (1639–1709), українського політичного і військового діяча, дипломата, гетьмана Війська Запорозького. Митрополит Стефан Яворський виголосив у московському Успенському соборі "Слово перед прокляттям Мазепи".
Коментарі