Диякон Григорій розпочав роботу над Остромировим Євангелієм 21 жовтня 1056-го. Книга вважається однією із найдавніших пам'яток старослов'янського та українського письма.

Її готували в Києві для новгородського посадника Остромира та місцевого Софійського собору. Творці використали нині втрачений оригінал староболгарською мовою.

Пам'ятка зберігає євангельські читання для неділі та свят. Складається із 294 аркушів якісного пергаменту. Текст виконано уставним письмом. Для написання деяких слів використовували розчинене золото та кіновар. Книга має багате художнє оздоблення, зображення євангелістів Луки, Іоана та Марка.

Попри деякі граматичні та лексичні помилки, Євангеліє вважається взірцем старослов'янської мови. Також у ній присутні відомі українцям слова: багно, глечик, гребля, жито, криниця, лазня, полонина тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пересопницьке Євангеліє переклали староукраїнською мовою

У прикінцевому тексті Григорій писав:

Азъ Григории ди

якон написахъ еуглие е да иже го

разнее сего напише то не мози

зазьрети и мьне грешьникоу

почахъ же писати мсца октяб

21 на памят илариона а око

ньчах мсца маия въ 12 на пат

епифана

Диякон вказав, що завершив роботу над працею 12 травня 1057-го. Матеріали Остромирового Євангелія використовували багато сторіч поспіль при створенні граматик і словників старослов'янської мови.

Книгу надіслали до Санкт-Петербургу за наказом імператора Петра I на початку XVIII ст. Нині зберігається у Російській національній бібліотеці ім. Михайла Салтикова-Щедріна.

×