Перше свято в честь перемоги над нацистською Німеччиною із військовим парадом провели 24 червня 1945 року. Згодом про дійство забули на довгі 20 років.
"Спочатку 9 травня і 3 вересня - день перемоги над мілітаристською Японією були оголошені вихідними, - розповідає історик Яна Примаченко. - Уже в 1947-му від такої практики відмовились і жодних офіційних церемоній не проводили. Звісно, були якісь повідомлення в газетах, ввечері пускали салюти, але на той момент свято було домашнім, не одержавленим. Було дуже багато поранених, інвалідів війни, міста та села лежали в руїнах і влада вирішила, що зайвий раз нагадувати людям про ціну перемоги не доречно. Треба було відбудовувати країну, долати голод, вшановувати загиблих, а не проводити нікому не потрібні помпезності".
Вдруге парад перемоги проводять у 1965-му році за генсека Леоніда Брежнєва.
"Саме тоді й виникли усі традиційні радянські атрибути, які зараз пам'ятають більшість народжених в СРСР, - каже історик. - Тоді ж 9 травня знову оголосили вихідним днем. Виник культ Дня Перемоги. До того, найважливішими подіями в житті радянського народу вважалися громадянська війна та "Жовтнева революція" - 7 листопада. Але саме з 1965-го керівництво СРСР взяло курс на творення нової "історичної спільноти" – радянського народу. Її мало щось об'єднувати, тому точкою відліку народження цієї спільноти і центральною історичною датою обрали Перемогу над нацизмом. Треба сказали, що цей проєкт був успішним і ментально радянський народ таки було сформовано, хоча тільки частково".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США закликали Росію не фальсифікувати історію
Коли розпався СРСР казали, що разом із СРСР помре і ця радянська ментальність.
"Так вважали, але потім у 2000-х соціологічні дослідження перш за все Левада Центру почали фіксувати, що оцей Homo Sovieticus (людина радянська) сам себе відроджує. Це дало підстави вважати, що спільнота все ж була сформована і присутня на пострадянському просторі. Десь більше, десь менше.
Нині в Росії продовжується культивування цього свята і наголошення на його парадній складовій. Росія взяла 9 травня за міф походження, довкола якого відбувається вибудова ідентичності. Наприклад для України таким є міф козацтва".
"У нас інший шлях, - наголошує Примаченко. - Українці мають пам'ятати про ту ціну, яку Україна заплатила у цій війні. Варто не захоплюватися зовнішньою атмосферою парадів, маскарадів і пам'ятати, що війна це смерть, голод, сироти, інваліди, розруха. Про що радянська влада бажала не згадувати".
Більше про капітуляцію Німеччини та міфи про Другу світову війну читайте у журналі "Країна" за 7 травня 2020 року.
Більшість українців погоджуються із твердженням, що Радянський Союз є відповідальним за початок Другої світової війни разом із Німеччиною.
Так схвальну відповідь дали 56% опитаних соціологами українців. На заході погоджуються 63%, на сході - 44. Не погоджуються із твердженням 24%, а 20% не визначилися.
3 
1
Коментарі