День пам'яті жертв Голокосту: як проходить екскурсія в концтаборі Освенцим

12

Фото: Ольга Васьків

У світі 27 січня відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. 27 січня 1945 року солдати першого Українського фронту зайшли у найбільший нацистський концтабір "Освенцим" на території окупованої Польщі. Вдалося звільнити 7,5 тис. в'язнів, яких не встигли вивезти нацисти.

Концентраційний табір Освенцим-Біркенау – один із найбільших комплексів нацистських концтаборів, який з 20 травня 1940 до 27 січня 1945 існував поблизу міста Освенцим, за 50 км від Кракова. Після звільнення концтабору частину бараків і будівель стали використовувати як шпиталь для ув'язнених. Через два роки на території колишнього табору смерті організували меморіальний комплекс. Його території занесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Відвідати його може кожен охочий. Цього року побито рекорд із відвідуваності меморіалу - 2,3 мільйона осіб.

Вхід на територію Освенцим-Біркенау безкоштовний. Лише треба запланувати відвідування на сайті visit.auschwitz.org і придбати безкоштовний квиток. Ціна тригодинного відвідування музею зі співробітником Місця пам'яті коливається від 50 до 70 злотих. Можна вибрати день, час і мову, на якому будуть розповідати про це місце. Важливо робити це заздалегідь – за тиждень-два. Співробітники Державного музею називають себе "Едукатор" - просвітитель. Сам музей називають Місцем пам'яті. Проводять освітні екскурсії Освенцимом на 20 мовами: польською, англійською, німецькою, французькою, російською, іспанською, чеською, словацькою. Найчисленніша національна група (близько 20%) - це поляки. Дуже багато гостей приїжджає з Великобританії, США, Німеччини, Франції, Іспанії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В "трудовому таборі" вбили 700 тис. осіб

На території музею Освенцим-Біркенау - 155 будинків і близько 300 руїн бараків, газових камер, крематоріїв, господарських приміщень. Більше 70 років тому табір був для Третього рейху підприємством, яке приносить прибуток. Два бараки керівництво виділило для зберігання коштовностей. В'язні називали їх "Канадою". Відбирали у щойно прибулих євреїв коштовності і золото, цінні речі. Кожного дня есесівці вилучали майже 12 кілограмів золота. Прикраси сортували, золоті переплавляли у злитки. У жінок стригли волосся – його теж використовували для пошиття матраців, перук, килимів. Кожен місяць в німецьку казну "фабрика смерті" приносила два мільйони марок чистого прибутку. Навіть людський попіл з газових печей нацисти продавали як міндобриво для землі.

Зараз покинуті при відступі речі - експонати музею. Кімнати з взуттям вражають. Гори чобіт, черевиків. Всього збереглося 110 тисяч пар. Окремо склали дитяче взуття - зовсім крихітні черевички. Приміщення з валізами, з посудом, 40 кг окулярів в'язнів. Є кімната з милицями, штучними кінцівками, залізними корсетами. У Освенцим потрапляли і інваліди. Найстрашніші кімнати - з жіночими волоссям, його більше двох тонн.

"Фабрикою смерті" Освенцим став не відразу. В перші два роки більшість ув'язнених були поляками – "політичними". З лютого 1943 року стали надходити євреї, цигани та люди інших національностей. Слабких, літніх, жінок і дітей знищували одразу, сильніші працювали на фабриках. В той час почали працювати крематорії– для масового знищення. В'язнів винищували по 10-15 тисяч чоловік в тиждень, печі працювали безперервно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щоденник єврейської дівчинки знайшли у сховку

Друга частина концтабору "Біркенау" звідси знаходиться на відстані 3,5 кілометрів. Доїхати можна безкоштовним автобусом, який курсує кожні 10 хв. Саме тут знаходилась найбільша кількість смертельних газових камер. Біркенау був найбільшим концентраційним табором - тут майже 300 примітивних казарм, більшість з яких дерев'яні. У 1944 році тут знаходилося близько 90 тисяч ув'язнених: євреї, поляки, цигани та інші. Майже 200 гектарів землі включають в себе руїни газових камер і крематоріїв, а так само місця, заповнені людським попелом.

Величезний Аушвіц ІІ-Біркенау збудований за три кілометри від Освенцим – І, на місці колишніх кавалерійський стаєнь. Територія займає 175 га. На розвантажувальній платформі, яка збереглася, проводили так звану "селекцію"– вибирали кому йти в газову камеру, а хто буде працювати на благо Третього рейху. До категорії "смертників" потрапляли діти, літні люди, особи з інвалідністю, поранені та хворі

Ще наприкінці 1944 року табірне начальство оголосило евакуацію ув'язнених на територію Німеччини – поразка Гітлера була неминучою. Тих, хто не міг йти, фашисти розстрілювали. Вивезли 60 тисяч ув'язнених. Щоб знищити докази - руйнували крематорії, підпалювали склади з відібраними у в'язнів речами, мінували підходи до Освенциму. Коли солдати першого Українського фронту зайшли у концтабір "Освенцим" то далося звільнити 7,5 тис. в'язнів, яких не встигли вивезти нацисти. Збережені і не знищені речі і крематорії увійшли до експозиції музею.

×