Золотий тризуб на синьому щиті – це малий герб, який є символом княжої держави Володимира Великого. Його затвердили постановою парламенту 19 лютого 1992 року.
За словами співавтора малого герба Андрія Гречила, плутанина з двома гербами виникла в ніч перед прийняттям Конституції. Ще в 1991 році він розробив і проект великого герба, проте тоді його затвердження заблокували. Малий герб став результатом компромісу з комуністичною більшістю у Верховній Раді.
"За пропозицією геральдичного товариства до тексту Основного закону включили тільки один герб. Проте в конституційну ніч після суперечок записали малий та великий", - розповів Гречило.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Комуністи з першого разу не проголосували за тризуб"
При цьому великий герб описали поверхнево: його обов'язковими елементами мають бути малий герб та символ Війська Запорізького. Точне його зображення мала ухвалити Верховна Рада двома третинами голосів.
"Комуністи хотіли залишити старі радянські символи. Вони вважали, що якщо ввести поняття двох гербів, то повноцінного символу не буде", - додає перший президент Леонід Кравчук.
Після 1996 року було створено кілька державних комісій, які розробляли проекти великого герба.
Було досягнуто попередньої згоди, що елементами великого герба будуть тризуб, галицький лев та козак з рушницею. Проте деталі тонули в суперечках, й жоден проект не міг претендувати на 300 голосів у сесійному залі.
"Великий державний герб не був затверджений винятково через особисті амбіції політиків. Кожному хочеться, щоб його ім'я було поруч з рішенням, а фахівців слухати не бажають", - сказав експерт з геральдики, автор одного з проектів великого герба Олексій Руденко.
При цьому експерти визнають, що з точки зору геральдики, великий державний герб Україні не властивий.
"Великі герби, як правило, мають країни з монархічним устроєм та традиціями. В таких державах як Російська чи Австро-Угорська імперії з новими територіальними надбаннями змінювалися титулатура монарха й великий герб", - пояснює Андрій Гречило.
Великий герб зазвичай з'являється тоді, коли в державу входять кілька самобутніх територій зі своїми традиційними символами.
"Україна ж є унітарною державою й нам не потрібен великий герб", - наполягає Олексій Руденко.
Великі герби мають дуже небагато унітарних держав, наприклад Латвія. Вони відновили геральдичний символ міжвоєнного періоду, він складається з гербів трьох історичних територій, які мали герби в середньовіччі, додав пан Руденко.
При цьому він звертає увагу, що в Німеччини простий герб, хоч вона й має дуже сильну автономію суб'єктів федерації.
"Один державний герб має та ж Польща чи Російська Федерація – країни з давніми монархічними традиціями. Вони у них досить прості – щит, одна фігура й максимум два кольори", - зауважує Андрій Гречило.
Експерт стверджує, що сьогодні великі герби використовуються тільки главами держав або вищими державними органами. В структурах державної влади зазвичай використовують прості герби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Галицькі й волинські Рюриковичі в їжі були снобами - кулінарний експерт
"Нинішній український герб апелює до ідеї соборності. Тризуб був затверджений ще у 1918 році, він несе ідею об'єднання українських земель, апелюючи до спадку Київської Русі. Для України великий герб як такий не потрібен", - підсумовує пан Гречило.
Олексію Руденку, як геральдисту, комбінація проекту великого герба з галицьким левом, козаком та тризубом подобається.
"Попри це, тверезо дивлячись на ситуацію, єдиним гербом має бути нинішній малий", - вважає пан Руденко.
Політичні спекуляції не залишають шансів на досягнення компромісу стосовно великого герба. Та й не дуже зрозуміло, хто і як буде використовувати такий символ.
"Де великий герб може використовуватись і ким? Єдине, що президент своїм указом міг би змінити свій штандарт й використовувати на печатці", - припускає пан Гречило.
Він сумнівається, що є сенс в його масовому використанні. Наприклад, заміна національних і закордонних паспортів на екземпляри з великим гербом можуть стати суттєвою фінансовою витратою.
"Сенсу в затверджені великого герба дійсно немає. Час, коли це можна було зробити безболісно, вже минув. Існуюча символіка сприйнята країною й себе виправдала", - вважає Андрій Гречило.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Синьо-жовтий прапор - це знущання над українською традицією
"Розпочинати через майже чверть століття існування держави дискусію про структуру чи будову герба недолуго. Ми маємо герб, і починати знову розмови кого і як помістити на великий державний герб недоречно", - сказав історик та мистецтвознавець Вадим Скуратівський.
Не актуальним питання великого герба називає й Леонід Кравчук.
"Було б дуже добре ще тоді узаконити великий герб. Проте цього не сталося, час втрачено", - зауважує пан колишній президент.
Не всі вважають великий герб зайвим. Колишній віце-прем'єр-міністр Микола Жулинський, який на початку двотисячних років очолював комісію з розробки великого герба, бачить його стратегічне призначення.
При цьому він застерігає, що створена президентом Конституційна асамблея хоче запропонувати виключити згадку про великий герб з Конституції і залишити все як є.
Це підтвердив член Конституційної асамблеї, перший посол України в Росії Микола Крижанівський.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Цього фото немає у кабінеті спікера" - фотограф про 23 серпня 1991-го
"Колись питання герба треба вирішувати. В проекті конституційних змін положення про герб може бути винесеним з розділу про основи конституційного ладу. Можливо, що державним гербом буде залишений нинішній, а про великий мова вже не йтиме", - повідомив пан Крижанівський.
Хоча сам він каже, що ідею великого державного герба країни підтримує.
"В Конституції ми маємо ввести одне поняття – герб, без малого чи великого. Коли будемо в жовтні виносити на затвердження асамблеї концепцію змін Конституції, то запропоную такий варіант", - сказав пан Кравчук.
Проте такий сценарій втілити в життя доволі важко. Зміни до Конституції потребують складної законодавчої процедури.
Якщо ж буде запропоновано правити статтю про державний герб, а це перший розділ Конституції, то таке рішення треба затверджувати на референдумі.
5 
1
Коментарі
43