Собор єпископів у Новгородку - тепер Білорусь, 15 листопада 1415-го висвятив болгарського єпископа Григорія Цамбалака на митрополита Київського. Це була спроба українсько-литовської ієрархії позбутися впливу Москви.
Ініціатива належала Великому князю Литовському Вітовту. Той намагався створити Литовську Митрополію для південних і західних православних єпархій. Цьому протидіяв Митрополит Київський і Всієї Русі Фотій, який був у Москві та перебував під впливом московської знаті.
Спочатку великий князь відправив до Константинопольського патріарха Евфімія листа зі своїм кандидадом Григорієм, однак Фотію вдалося підкупити владику. Вдруге Вітовт попросив у патріарха представити вже його власну кандидатуру, але той мовчав.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від ікони йде сяйво: заснували монастир
Тоді у Новогородку за особистим дозволом Вітовта собор єпископів у присутності українсько-литовської шляхти висвятив Григорія Цамбалака без згоди патріарха. Його обрання мотивували схожими прикладами Клима Смолятича, якого обрали у 1147-му, а також подібними прецедентами в інших православних країнах. Це обурило Фотія і патріарха, які наклали на ім'я Григорія анафему.
Цамбалак очолював митрополію не довго. Під тиском Константинополя та польського окатоличення змушений був покинути митрополичу кафедру і виїхати до Молдови. Фотію вдалося ліквідувати Литовську митрополію та дещо посилити вплив Москви на православних українців.
Православна митрополія Константинопольського патріархату з центром у місті Києві діяла на українських теренах з часів хрещення Русі 988 до зруйнування Києва монголо-татарами у 1240-му. Після суперечок щодо нового центру митрополії владика Максим у 1299 році переніс митрополичу столицю до Владимира-на-Клязьмі. З того часу, й до 1461-го митрополити, що жили у Володимирі, носили титул "Київські та всієї Русі". З 1325-го кафедра митрополита переводиться в Москву, а з 1461-го титул змінюється на "Московський та всієї Русі".
4 
35413
Коментарі