27 січня 2020-го виповнюється 230 років з дня народження зачинателя української байки і ректора Харківського університету Петра Гулака-Артемовського.
Він походив із нинішнього райцентру Городище на Черкащині. 49 років прожив у Харкові, де помер та похований.
Та є докази, що він приїжджав до рідного містечка. У автографах Петра Гулака-Артемовського зі псалмами "Живий з допомогою Всевишнього, в крові Бога Небесного відтвориться" та "Візьми мене, Господи, від чоловіка лукавого, від чоловіка неправедного захисти мене" зазначено, що "Обох цих псалмів не було зі мною в незабутньому Городищі".
Тут його сім'я мала тісні стосунки з відомими підприємцями-меценатами Симиренками, Яхненками та Хропалями. Пропонуємо деякі документально підтверджені факти їхньої близькості.
Серед тринадцяти виявлених у документах дітей Варвари та Степана Артемовських - рідного брата Петра Гулака-Артемовського – п'ятеро синів хрестив "Стефан Семеренька". 1800-го – він став хрещеним батьком Петра, 1806 - Михайла, 1810 - Захарія, 1813 – Семена - майбутнього співака й композитора, 1825 – Дмитра.
1832 року купець Яким Станкевич обвінчався з донькою покійного священика Покровської церкви містечка Городища Степана Артемовського Серафимою. Свідками були купець Кіндрат Яхненко та міщанин Федір Семереньченко. Останні заснували фірму "Брати Яхненки і Симиренко", яка уславиться своїми цукрозаводами, торгівлею та меценатством.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Автор першого пам'ятника Тарасу Шевченку заробляв на життя плетінням кошиків
Сам Петро Гулака-Артемовський листувався з управляючим Мліївського цукрового заводу Олексієм Хропалем, який був одружений з донькою Федора Симиренка – Наталією. Часто писав онуці Марії Яхненко.
Літературознавець кінця ХІХ – початку ХХ століття Володимир Науменко видав авторські рукописи неопублікованих поетичних творів Петра Гулака-Артемовського, які отримав від Миколи Симиренка.
Онука Лева Симиренка Тетяна Симиренко-Торп, згадувала, що під час арешту батька 1938-го, у їхньому помешканні під Києвом, енкеведисти всю ніч палили в грубі родинні документи, фотографії, книги, газети, різні папери. Серед них були листи Семена Гулака-Артемовського, автора першої вітчизняної опери "Запорожець за Дунаєм".
Письменник Петро Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790-го у Городищі на Черкащині. У 12 років він залишився круглим сиротою і подався до Києва навчатись у духовній семінарії.
По закінченні навчання став вчителем панських дітей. Їм імпонували знання та зовнішність юнака – височенький, довгообразий, смаглявий, допитливі карі очі, пишне чорне волосся, що лягало хвилями на голові. Ще він був дотепним співрозмовником, добродушним, розважливим.
Із кількарічної вчительської праці в панських маєтках Правобережної України Петро Гулак-Артемовський узяв дуже багато. Найперше – досконало вивчив польську та французьку мови, навчився хороших манер, познайомився з багатьма "потрібними" людьми. Серед них граф Потоцький, попечитель Харківського університету. Він запросив Петра Гулака-Артемовського у Харків. Там вчитель став вільним слухачем університету. Через два роки – викладачем.
5 
1
Коментарі