У давньому місті Метрополіс на заході Туреччини археологи виявили мармурову голову статуї богині, створену понад 2 тис. років тому в елліністичну епоху.
Артефакт знайшли під час розкопок, які очолює археолог і професор університету Докуз Ейлюль Сердар Айбек. Дослідження тривають із 1989 року в межах державної програми Міністерства культури і туризму Туреччини, повідомляє Arkeonews.
Знахідку зробили в зоні, яку ідентифікували як торговельну будівлю. Це вказує, що сакральні образи були присутні не лише в храмах чи радах міста. Вони також з'являлися в просторах, пов'язаних із торгівлею та громадським життям.
Стилістичні ознаки дозволили віднести скульптуру до періоду між 323 і 31 роками до нашої ери. Дослідники звернули увагу на характерну зачіску. Важливу роль відіграли пропорції обличчя та реалістична манера різьблення.
"Зачіска, пропорції обличчя та спосіб передачі рис відповідають художнім канонам елліністичного періоду", - зазначив археолог.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мармурову голову знайшли у місці, де її не мало б бути
Фахівці з'ясували, що голова була вирізьблена з двох частин мармуру. Їх з'єднали металевими затискачами. Така технологія застосовувалася для великих статуй і забезпечувала стійкість конструкції.
"Розміри дозволяють припустити, що ця голова належала монументальній статуї", - пояснив Айбек.
Після очищення, яке провів реставратор Дідем Танер, стало помітно, що зіниці очей були спеціально видовбані. Подібні прийоми відомі з античної Греції. У таких заглибленнях часто закріплювали вставки зі скла або каменю для більш живого вигляду.
Дослідники припускають, що скульптура може зображати Гестію. Вона в грецькій традиції уособлювала вогнище, порядок і єдність громади. Її культ був пов'язаний насамперед із ритуалами та стабільністю міського життя.
У громадському просторі Гестія асоціювалася з будівлею ради. Там підтримували вічний вогонь як символ стійкості поліса. Саме тому поява її образу в нефрамовій будівлі не виглядає випадковою.
Раніше в Метрополісі археологи знайшли фрагмент торсу в будівлі ради міста. Його також пов'язували з образом Гестії. Айбек зазначив, що пропорції голови добре узгоджуються з тим торсом. Це підсилює версію про єдину статую.
Візуальну реконструкцію можливого вигляду повної фігури підготував реставратор Танер Озгюр. Вона показала, як полірування мармуру могло взаємодіяти зі світлом у громадському просторі.
Згідно з грецькими віруваннями, Гестія була старшою дочкою Кроноса і Реї. Їй присвячували кожне домашнє вогнище. Публічні жертвоприношення починалися і завершувалися в її ім'я.
У містах постійно підтримували священний вогонь. Його згасання вважалося знаком занепаду громади. Якщо ідентифікація статуї підтвердиться, це вкаже на особливу увагу Метрополіса до традицій і спільної відповідальності в неспокійний елліністичний період.
Сам Метрополіс має тривалу історію заселення ще з неоліту. Згодом він став важливим іонійським центром. На його території збереглися театри, лазні, святилища та будівлі ради.
Мармурова голова нагадує, що антична скульптура виконувала не лише декоративну функцію. Вона передавала уявлення про владу, порядок і цінності громади.
Подальші дослідження та консервація можуть остаточно підтвердити, кого саме зображала статуя. Це допоможе глибше зрозуміти взаємодію мистецтва та релігії в елліністичній Анатолії.
На території Луксора у Єгипті в гробниці верховного жерця Амона археологи виявили кілька каноп – ритуальних ємностей, в яких зберігалися органи. У посудинах зберігалися органи знатної жінки, яка жила в останні дні незалежності Стародавнього Єгипту.
2 
1
Коментарі