24 серпня 2021-го виповнюється 30 років Незалежності України. Серед народів Радянського Союзу українці були одними з найактивніших у боротьбі за відокремлення і утворення власної держави.
Крім зусиль борців за незалежність, виділяють ряд інших причин, які сприяли розвалу СРСР. Про них можна дізнатись у матеріалі Gazeta.ua, який містить добірку думок істориків та політиків.
"Дата краху СРСР добре відома. Це, звичайно, ніякі не Біловезькі угоди, це не серпневі події, це 13 вересня 1985 року. Це день, коли міністр нафти Саудівської Аравії Ямані сказав, що країна припиняє політику стримування видобутку нафти, і починає відновлювати свою частку на ринку нафти. Після чого, протягом наступних 6 місяців, видобуток нафти Саудівською Аравією збільшився в 3,5 раза. Після чого ціни впали. Там можна дивитися по місяцях — в 6,1 рази
Моноцентризм прийняття рішень в Москві, що призводило до неефективності та втрати часу, Афганська війна, Холодна війна, безперервна фінансова допомога країнам соціалістичного табору, розвиток ВПК на шкоду іншим сферам економіки розоряли бюджет".
Єгор Гайдар, російський політик.
"Ще з початку 1990-х існувала версія, що "Радянський Союз розвалила Америка". Таку думку пропагували і на пострадянському просторі, і у США. Відносно американської ролі у розвалі Союзу цей знак питання збільшується у кілька разів, і можливо у стільки ж разів більшає і знак оклику. Матеріали бібліотеки Буша говорять про те, що США тоді робили все, що в їхніх дипломатичних силах, аби втримати Горбачова при владі і зберегти цілісність СРСР. Позаяк Союз наприкінці 1980-х став хорошим партнером Америки на міжнародній арені.
Іще США були занепокоєні можливістю появи одразу кількох незалежних ядерних держав. Про підтримку цілісності СРСР Джордж Буш говорив і під час виступу в українському парламенті 1 серпня 1991-го. Матеріали бібліотеки Буша свідчать, що США підтримували цілісність СРСР до кінця. Це тривало до аж того моменту, коли перед українським референдумом 1 грудня 1991 року, стало зрозуміло, що українці проголосують за Незалежність. Тільки тоді американці змінили позицію. Тому це повністю заперечує популярний наратив відносно американської ролі в розвалі СРСР".
Сергій Плохій, історик.
"Якщо б Чорнобильська катастрофа не сталася, Радянський Союз проіснував би трохи довше. Економічний резерв був би розтягнутий на більший період. Це по-перше, а по-друге, на території України продовжувався б летаргійний сон. Те, про що в Москві в 1985-1986-му вже писали в журналах, в Україні за те ще викликали в КГБ. Тобто Щербицький зробив такий заповідник застою. Власне Чорнобиль був таким поштовхом, який цей заповідник застою остаточно повалив".
Іван Патриляк, історик.
"Наслідком війни в Афганістані стала нова "гонитва озброєнь", яка забирала дуже багато ресурсів у Радянського Союзу. Згадаймо, що були й демарші на олімпіаді та санкції країн Заходу, не такі потужні як зараз проти Росії, але тим не менш вони були. Далі почалася економічна стагнація, а Чорнобильська аварія і падіння цін на нафту призвело до того, що Радянський Союз розпався, оскільки вже не було того стрижня, який би його утримував, в першу чергу економічно".
Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента".
"Головною причиною розвалу став швидкий розпад Компартії Радянського Союзу, який закінчився вже до 1 жовтня. Десь через суд, як в Прибалтиці, а десь шляхом саморозпуску. Цей процес запустив Горбачов. Коли, ображений на ГКЧП, він повернувся в Москву з Фороса, то раптово склав з себе повноваження генерального секретаря і запропонував "усім чесним комуністам" вийти з КПРС".
"Україна та Кравчук переграли і Москву, і Вашингтон. Дуже багато на пострадянському просторі переконані, що це американці розвалили Союз. Насправді його розвалили українці. Перший склад українського парламенту кілька разів ламав логіку Кремля та Вашингтону. Декларацію про державний суверенітет 19 липня 1990-го підтримували хлопці та дівчата, які у жовтні того року вийшли на Революцію на граніті. Вони категорично вимагали не брати участі у творенні жодного нового союзного договору. Це було імплементовано в рішення Верховної Ради у червні 1991 року.
Була загальна позиція і Горбачова, і Єльцина, і путчистів, що без України СРСР існувати не може
Рада заявила, що не буде брати участь у створенні нової союзної угоди, бо потрібно більше часу для консультацій і випрацювання варіантів. На демократичному конгресі в Харкові виробили ідею співдружності держав, яка мала би заступити Радянський Союз. У Москві це не всім сподобалося. Рішення Верховної Ради призвели до того, що у Москві активізувалися більш консервативні середовища. Вони і утворили ГКЧП. Його учасники намагалися зірвати підписання нової союзної угоди. Була загальна позиція і Горбачова, і Єльцина, і путчистів, що без України СРСР існувати не може".
Олександр Зінченко, історик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Льотчики Нацгвардії вперше візьмуть участь у параді до Дня Незалежності: відео підготовки
"Горбачов був імперцем, він не розумів фундаментальних речей — що існування імперії і демократизація країни — речі несумісні. Своїми діями прискорював смерть Радянського Союзу. Цим створював умови для проголошення незалежності України".
Іван Заєць, депутат Верховної Ради I, II, III, IV та VI скликань
16 липня 1990 року Верховна Рада Української PCP ухвалила Декларацію про державний суверенітет України і постанову "Про День проголошення незалежності України". Наступного року внесли зміни в Кодекс законів про працю, внаслідок чого у переліку святкових днів з'явився запис: "16 липня — День незалежності України". Його відзначили лише раз - у липні 1991-го.
24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 року його підтримав народ на Всеукраїнському референдумі. Через це дату святкування Дня незалежності змінили. 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про День незалежності України", якою встановила дату 24 серпня.
8 
35413
Коментарі