Директор-розпорядник театру Франка 92-річний Данило Федоряченко у 60-х роках був адміністратором-розпорядником ансамблю Вірського. У 1966 році возив ансамбль на гастролі у Голлівуд. Каже, виїхати було легше, бо настала відлига. Однак усі зароблені ансамблем гроші забирала держава. Артисти отримували лише добові.
Як артисти з Союзу сприйняли заокеанське життя?
- Сто чоловік нас було. Мали тільки "гостініцу" й "суточні", а то держава все забрала. За кожний концерт брали 10-15 тисяч доларів, а дали ми 93 концерти — три місяці. Побували у 28 містах Америки й Канади. Голлівуд - хороша фірма. Повели нас де декорації. Знімали шо-то про совєтскую жизнь. Зайшли ми — Красна Площа, мавзолєй, храм, Кремль, - це в Голлівуді, в Лос-Анжелесі. В Лос-Анжелесі чистота, прибрано. Ми в Голлівуді були в січні, а там на деревах яблука ростуть. Я нічого не розумів, що говорять. Тільки "гудбай", "сенк'ю" і "вері мач" — ото я знав. В Голлівуді ходили на екскурсію, і в Дісней-ленді були. Канєшно чудо що там робиться. Там вам покажуть і африканську річку, і тих розписаних бандитів в одіянії
Бачили в Голлівуді зірок?
- Я не знаю їх. Може, й бачив, та не знав, що вони зірки. Ми за три місяці 92 концерти дали. Тільки ми закінчуємо концерт, американці українського походження розтягують нас до себе — кожен хоче в себе вдома пригостити. На машину і до ранку гуляй. Були квартири, напівпідвали. Музичні інструменти. Пригощають, танцюють і потім сплять цілий день. А потім вранці їдемо в наступне місто. Поки їх усіх артистів розбудиш, сто чоловік, посадиш в автобус...
Мали вільний час між виступами? Як розважалися в Америці?
- Нам давали не гонорар, а добові тільки — по 12 доларів на добу. Курка коштувала півтора долари — здорова, вже попатрана. Хлопці беруть курку, — після концерту купляють курку за 1 долар — як індюк завбільшки. Купили відро, набрали в нього води і у воду опустили кип'ятильник і курку. В туалеті готельного номеру поставили на унітазну кришку. Штепсель включили і грають в карти. Чують - запах горілого. Виявляється, так закипіло, що кришка пластмасова прогоріла. Сморід страшенний стояв. А імпресаріо, котрий нас возив, американець, каже: "Данил Данилович, скажите вашим ребятам. Они, понимаешь ли, варили курицу где бы вы думали? В туалете, и там понимаешь ли, крышку спалили. Я уже уплатил хозяину. Хорошо, что пожара не было".
Висипалися, поки переїздили з міста в місто. 3, 4, 5 годин, поки їхали в наступне місто, то мали час протверезитися і виспатися. Раз вранці їдемо в нове місто. Вантажна машина з костюмами поїхала вперед. Завантажили 90 ящиків костюмів. А ми їдемо автобусом за нею. Бачимо — в полі стоїть наш фургон з костюмами згорілий — всі костюми погоріли і фургон згорів. Не знаю, чому. Може, хтось ворожий до Союзу зробив таке. Чи, може, колесо перегрілося, і фургон загорівся. А ввечері концерт. Пару днів ми не грали, послали в Київ людину нашуо — він подобирав костюмів у театрі, привіз, ми вдягнули й продовжували.
Ви скупалися тоді в океані?
- Не купався я в океані, з дурості. В Голлівуді були у грудні. Вітер великий був на океані. Такі буруни здіймав!
1 
1
Коментарі
1