




Уперше світ із українською вишивкою познайомила етнографиня Ольга Косач, відома за псевдонімом Олена Пчілка. 1878 року на всесвітній виставці, що проходила в Парижі, вона представила свою ґрунтовну працю "Украинскій народный орнаментъ. Вышивки, ткани, писанки".
Видання нараховувало майже 300 зразків орнаментів для вишивки у різних техніках: "занизування", "настилування" та "вирізування", "хрестик" тощо. Крім демонстрації та детального опису цих технік, Олена Пчілка ставила перед собою завдання з'ясувати, наскільки орнаментика українського народу є самобутньою, наскільки багато в ній запозичених елементів, пише Музей видатних діячів української культури.
Дослідниця зіставила зразки з варіантами перських, єгипетських, китайських, скандинавських орнаментів і дійшла висновків, що обширного оригіналу, копією якого могла називатися українська орнаменталістика, не існує.
Порівняла вона й український орнамент зі зразками вишивок найближчих сусідів: південних слов´ян, білорусів, росіян і зазначила, що "южнославянская орнаментика далеко отстала отъ украинской по основнымъ формамъ, прогрессируя только въ разнообразіи раскраски; необыкновенное же богатство раскраски этихъ ея узоровъ, пестрота на вышивкахъ, безпрестанно перемежающихся зеленаго, жолтаго, голубаго, золотаго, краснаго, серебряннаго и иныхъ цветовъ, - придаетъ имъ видъ чего-то чуждаго по духу нашимъ вышивкамъ". Однак підкреслила, що південнослов'янська традиція ближча до української за російську, а між останніми лежить ціле провалля.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Google присвятив українцям яскравий дудл
На противагу українцям, які застосовують вишивку в основному в одязі - російські тогочасні народні майстри вишивали в більшості "полотенца". Етнографиня наголосила, що українська вишивка застосовує суто геометричний та геометризований рослинний орнамент, без реалістичних подробиць. У ній виконавці не вбачають символіки, знання якої загубилися у часі. Основною метою українських майстрів Олена Пчілка бачить "украшательство", або "мережаньня" вироба. Російські ж вишиті вироби відрізняться тим, що при монотонності кольору - лише червоний, нескладній технічній реалізації ідеї, дивують надзвичайним вибором химерних сюжетів. Олена Пчілка назвала їх "картинной галереей своего народа" і писала "чого тільки немає на цих "полотенцах": різного роду птахи - одноголові та двоголові, люди, коні, леви, грифони, дракони, храми та інші предмети".
Праця дослідниці знайшла теплі відгуки, які були надруковані у французькій та австрійській пресі. Тоді ж відвідувачі виставки вперше дізналися про існування самобутньої національної української культури. Олена Пчілка перевидала збірку 1879-го і 1900-го, скориставшись можливістю участі у Паризьких всесвітніх виставках для презентації України.
Міжнародний День вишиванки відзначають кожного 3-го четверга травня. Цьогоріч свято припадає на 21 травня. У цей день українці по всьому світу одягають традиційні сорочки. До Дня вишиванки проводяться покази, паради і вуличні гуляння. Сама ідея свята виникла в Чернівецькому національному університеті навесні 2006 року.
Коментарі