
29 травня 1453 року під час оборони Константинополя від армії отоманських турків загинув 49-річний Костянтин ХІ Палеолог, а місто було захоплене військами 21-річного султана Мехмеда II. Візантійська імперія, яка існувала протягом 1123 років, фактично припинила своє існування.
На початку XV століття Візантія, яка так і не змогла відновити свою могутність, втрачену після Четвертого хрестового походу (1204), була невеликою державою, що крім Константинополя і околиць, володіла кількома містами на узбережжі Болгарії, Малої Азії та півостровом Пелопонес у Греції. Сам Константинополь був занепалим містом з населенням не більше 50 тисяч чоловік. Однак його вигідне географічне положення і авторитет важливого релігійного центру християнства розглядався турками-османами як суттєва перешкода поширенню своєї влади в регіоні.
Перша спроба завоювати Константинополь, розпочата султаном Баязидом I в 1396 році, зазнала невдачі після семи років облоги міста. В 1452 році внук Баязида 20-річний Мехмед II завершив будівництво Румельської фортеці, розташованої на європейському боці Босфору. Разом із фортецею Анадолу, збудованою його дідом, це дало можливість відрізати Константинополь від Чорного моря і позбавило місто підтримки з боку генуезьких колоній у Причорномор'ї.
Розуміючи, що готується нова облога Константинополя, Костянтин ХІ звернувся по допомогу до Західної Європи, зокрема до папи римського, погоджуючись на унію православної і католицької церков під зверхністю Риму. Проте папа Миколай V не мав достатньо коштів для надання допомоги, а його заклик захистити Константинополь не знайшов належної підтримки із-за остраху європейських правителів перед посиленням папського впливу; крім того Франція і Англія перебували у стані Столітньої війни, Іспанія вела Реконкісту, німецькі князівства - нескінчені міжусобні війни, а Польща та Угорщина остерігались османів після нищівної поразки в битві біля Варни в 1444 році.
Допомога Візантії прийшла від папи римського, Генуезької та Венціанської республік. Щоб дочекатися надісланого в січні флоту, через бухту Золотий ріг був натягнутий спеціальний ланцюг, який унеможливлював проходження турецьких кораблів зі сходу; із заходу, півночі та півдня місто було захищене 20-кілометровим муром. Захищало місто військо із 5 тисяч візантійців і 2 тисячі найманців, зокрема і турецьких. Крім того, Константинополь мав непоганий флот - 10 власних суден і 16 венеціанських, генуезьких і французьких. Ще чотири (три генуезьких і одне грецьке) підійшли вже під час облоги Константинополя.
Турки мали 126 суден і близько 80 тисяч війська, включаючи 10 тисяч яничар. Крім того, у них на озброєнні була новітня зброя - гармати, здатні стріляти на відстань до півтора кілометри. Турків також підтримували 1500 сербських кавалеристів, надісланих деспотом Георгієм Бранковием. Константинополь був оточений 6 квітня і Мехмед запропонував здатися. Імператор Костянтин відповів, що готовий заплатити будь-яку посильну для Візантії данину і поступитися будь-якою територією, але відмовився здати місто. З 11 квітня турки почали артилерійський обстріл Константинополя, який тривав шість тижнів. Перша спроба взяти штурмом міські стіни була здійснена 18 квітня.
Завдяки потужному флоту ситуація на морі складалась на користь греків, а кілька спроб штурмувати фортечні мури були успішно відбиті. Проте самі стіни були сильно ушкоджені і в багатьох місцях розвалені. 22 квітня турки через Галатський пагорб зуміли суходолом протягти в обхід ланцюга, що перекривав затоку Золотий Ріг, 70 військових кораблів. У ніч на 29 травня з них висадився десант, який кинувся у фортечний пролом, відволікаючи від основного місця атаки, яка була завдана з півдня.
До вечора 29 травня бої вже велись у самому Константинополі. На полі бою загинув імператор Костянтин XI, керівник генуезьких добровольців Джованні Лонго. В полон до турків попало лише 500 захисників Константинополя - решта були вбиті або втекли. Місто було віддано на грабунок протягом трьох днів, як це було прийнято в ті часи. У ці дні загинуло або було взято в полон близько 30 тисяч жителів Константинополя.
Папа римський Миколай V закликав до хрестового походу проти турків. Але жоден європейський монарх не був готовий його очолити і організація хрестового походу зійшла нанівець зі смертю папи в 1455 році. До 1461 року турки завоювали решту володінь Візантії.
Коментарі