Ексклюзиви
Четвер, 29 листопада 2012 16:14

1945-го українці в Німеччині мешкали у казармах часів Першої світової
9

Про перебування українців у Ветцларі нагадує пам'ятник українським воякам і полоненим. Невелику статую чоловіка у формі синьожупанника з тризубом на кокарді встановили 1919 року
Фото: Фото: Ольга Скороход
Пам'ятник знаходиться біля міського кладовища
У Ветцларі біженців розмістили у колишніх казармах часів Першої світової війни
Весь комплекс був цілком самостійним табором - з власним стадіоном та адміністративними спорудами
Робоча група на стадіоні колишнього табору

Ініціативна студентська група з університету міста Ґіссен (Німеччина) завершує роботу над проектом "Переміщені особи регіону Міттельгессен: 1945?1960 рр."

Його мета – дослідити історію українських "переміщених осіб" (так званих "Ді-Пі") у центральній частині землі Гессен у 1945-60 роках.

Після закінчення війни у травні 1945 року на території колишнього Третього Райху опинилися мільйони людей, переважна більшість з них були примусовими робітниками німецької індустрії та сільського господарства.

Союзники назвали цих осіб "Displaced Persons" (Переміщенні особи). На порядку денному постало питання "Як і куди повернути цих "скитальців"?", а також "Як і де їх утримувати?" Найперше було вирішено утримувати всіх бажаючих в спеціальних таборах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колишні остарбайтери неохоче згадують минуле

"Ми зараз перейшли до останньої стадії нашого проекту. Готуємо стенди для виставки — вони будуть мобільні, у вигляді роликів, які можна переносити, приблизно до 2 метрів висотою. На кожному з цих стендів ми плануємо показати життя переміщених людей у центральному Гессені. Загалом плануємо зробити десять стендів", - повідомив учасник дослідження Назарій Гуцул.

"Ді-Пі-Табори" були засновані по всій окупованій союзними військами Німеччині, зокрема і в центральній частині Гессена, яка 1945-го потрапила до американської зони. Саме вона цікавить дослідників. Протягом кількох місяців пошуковці збирали в архівах матеріали, досліджували місця, які залишилися від таборів.

"Перший стенд висвітлить інформацію про учасників проекту і нашу мету, - продовжує Назарій. - На другому будуть карти, наочний матеріал - зони поділу Німеччини у 1945 році, Гессен, різні типи таборів і найголовніші з них, яким ми присвятили своє дослідження. Також покажемо розміщення цих таборів - як далеко вони були від залізничного вокзалу, від лісництв, заводів, фабрик та інших місць роботи переміщених осіб. Ми хочемо унаочнити, щоб люди, які тоді перебували у Гессені, під впливом цього могли щось пригадати, а можливо й підказати нам нові дані".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Львівщині розкопали фронтову ванну 1916 року

Вціліли далеко не всі табори. Новозбудовані бараки розташовували, як правило за містом. Так, зокрема, було у Марбурзі та Ґіссені. Сьогодні більшість будівель зруйнована. Наразі точно не можна встановити місця, де були табори для переміщених осіб і тим більше в яких саме жили українці.

Іншою є ситуацію у містечках, в яких "діпішники" перебували у вже зведених і добротних спорудах. До прикладу, в районі Майнц-Кастель міста Візбаден, збереглася римська фортеця, де жили українські переміщені особи.

Натомість у Ветцларі біженців розмістили у колишніх казармах часів Першої світової війни. Весь комплекс був цілком самостійним табором - з власним стадіоном та адміністративними спорудами. У нинішній час казарми переобладнано під офіси.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Сижу в окопах і чекаю смерті з хвилини на хвилину"

До слова, історія українців у Ветцларі бере свій початок ще з часів Першої світової війни, коли тут тримали українців, які потрапили у полон, воюючи у складі російської армії. З 1918-го з них на підставі договору між УНР та Німеччиною було сформовано дві дивізії так званих "синьожупанників". В середині березня 1918 вони переїхали до Києва.

Про перебування українців нагадує пам'ятник українським воякам і полоненим. Невелику статую чоловіка у формі синьожупанника з тризубом на кокарді встановили 1919 року.

Виставку, яку готують студенти, у грудні-січні побачать у Гіссені, а згодом у Києві, Ветцларі та Мюнхені. Окрім виставки проект передбачає створення документального фільму про побут українських полонених у землі Гессен.

Крім того, українські колеги, які долучилися до проекту, взяли кілька інтерв'ю з українцями, які у статусі "ДіПі" перебували у Гессені. За словами Оксани Товарянської і Тетяни Пастушенко, які спілкувалися з колишніми "діпішниками", на розмову з науковцями погодилися лише кілька осіб з тих, до кого були відіслані запити.

За попередньою інформацією, виставка про українських переміщених осіб у землі Гессен прибуде до Києва у грудні цього року. ?

Зараз ви читаєте новину «1945-го українці в Німеччині мешкали у казармах часів Першої світової». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 104
Голосування Що найбільше об’єднує українців?
  • Мова й історія
  • Спротив агресії Росії
  • Нелюбов до політиків
  • Віра у краще майбутнє
  • Патріотизм
  • Невдоволеність дійсністю
  • Спільні зусилля у подоланні проблем
  • Радість від перемог
  • Інше (пишіть у коментарях)
Переглянути