Ексклюзиви
Четвер, 24 грудня 2009 22:54

Творець мови есперанто Людвіг Заменгоф на життя заробляв окулістом

Автор: фото: UEA Archives
  Людвіг Заменгоф (сидить у центрі, лисий) під час першого Всесвітнього конгресу есперантистів у французькому місті Булонь-сюр-Мер, 1905 рік. Есперантистами були вісім Нобелівських лауреатів. Папа Іван Павло ІІ свої щорічні різдвяні й великодні послання виг
Людвіг Заменгоф (сидить у центрі, лисий) під час першого Всесвітнього конгресу есперантистів у французькому місті Булонь-сюр-Мер, 1905 рік. Есперантистами були вісім Нобелівських лауреатів. Папа Іван Павло ІІ свої щорічні різдвяні й великодні послання виг

Сварки, колотнечі — таким було життя в місті Білостоці на польсько-білоруському пограниччі у другій половині ХІХ ст. Більшість населення тут становили євреї, решта — поляки, німці й білоруси. Син директора білостоцької приватної школи Людвіг Заменгоф вважав: головна причина неприязні в тому, що люди розмовляють різними мовами. От якби створити одну спільну для всіх...

Після переїзду родини з Білостока до Варшави Людвігів батько став цензором і викладачем іноземних мов у гімназії. Його "Підручник німецької мови для російського юнацтва" витримав 14 видань, кілька разів перевидавалася і його "Порівняльна російсько-польсько-французько-німецька фразеологія". У Людвіга теж змалку розвинувся хист до мов. Російську, французьку й німецьку він вивчив у дитинстві, потім опанував грецьку і латину. Узагалі за життя добре оволодів вісьмома мовами, ще 12 вивчав. Виростаючи в багатомовному середовищі, він помітив, що більшість коренів слів — спільні.

Перший пробний варіант міжнародної допоміжної мови під назвою Lingwe Uniwersala Людвіг Заменгоф створив у 18-річному віці. Але оприлюднити її не наважився. Закінчив Варшавський університет. Після практики в клініках Відня почав працювати лікарем-окулістом у Варшаві. У липні 1887 року там опублікував російською 40-сторінкову брошуру "Міжнародна мова. Передмова та повний підручник". Підписав її псевдонімом "Доктор Есперанто" — "той, що сподівається". Книга включала граматику і 912 коренів слів.

За півроку Заменгоф отримав понад 10 тис. пропозицій і критичних зауважень від людей, що зацікавилися есперанто — так відразу охрестили нову мову. "Я не творець мови, я лише ініціатор, зробити чудовою її може лише світ, — пише він у другому виданні, що вийшло того ж року. — Якщо яка-небудь академія повідомить, що хоче взяти всю цю роботу, я перешлю їй весь матеріал, а сам піду зі сцени як ініціатор і зроблюся простим другом інтернаціональної мови, як і інші. Якщо ніхто за це не візьметься, я продовжу публікувати пропозиції і критику, і після дискусії мова набуде остаточної форми".


Мова есперанто стала швидко поширюватися в європейських країнах. Доктор став настільки популярним, що французький уряд нагородив його орденом Почесного легіону. Серед есперантистів виник культ Заменгофа — його називали "маестро".

Однак сам творець есперанто залишався хворобливо-сором"язливою людиною. Він жив на вулиці Дикій у непрестижному єврейському районі Варшави. Небагаті євреї були основною клієнтурою окуліста Заменгофа. На життя заробляв лікарською практикою. Від усіх гонорарів за авторські права творця мови відмовився.

Перша світова застала Заменгофа в дорозі до Парижа, де мав проходити конгрес есперантистів. Війна завадила. Людвіг складає звернення до дипломатів "Після Великої війни". У ньому пропонує після війни створити Сполучені Штати Європи і постійний Всеєвропейський трибунал для вирішення конфліктів між різними територіями.

1859, 27 грудня — Людвіг Заменгоф народився в Білостоці, тоді Гродненській губернії Російської імперії, тепер це східна Польща

1978 — створює пробний варіант штучної мови Lingwe Uniwersala

1879–1885 — навчається в Москві, Варшаві, Відні

1887 — одружується на Кларі Зільберник із Ковно (нині Каунас, Литва)

1889 — в Одесі виник перший у Російській імперії гурток есперантистів

1917, 27 квітня — помер у Варшаві.

Людвіг Заменгоф найважливішою справою життя вважав переклад Старого Заповіту зі староєврейської на есперанто. Закінчив його за кілька тижнів до смерті.

Єдиного сина Адама нацисти розстріляли в січні 1940 року. Доньки Софія й Лідія загинули в концтаборі Треблінка 1942-го



Хато — хата, будо — буда

За історію людства було понад 900 проектів штучних міжнародних мов. Есперанто отримала найбільше розповсюдження. Сьогодні нею ведуть мовлення сім міжнародних радіостанцій, виходять понад 100 періодичних видань. Кількість знавців мови — до 20 млн осіб.

Добре освічена людина за бажання може вивчити есперанто швидко. Приміром, "уну, ду, три — раз, два, три". Загалом, мова рівновіддалена від усіх відомих мов світу. За милозвучністю схожа на італійську.

В есперанто 70% слів мають романські корені, біля 20% — германські, решта — слов"янські та штучно вигадані. Зі слов"янських мов запозичено: barakti — барахтатися, klopodi — клопотати, kartavi — картавити, krom — окрім, hato — хата, budo — буда. Trafu vin tondro — шлях би тебе трафив.

Для творення ласкавих і зменшених слів існує суфікс -et:

koro — серце, koreto — серденько

larmo — сльоза, larmeto — слізонька.

Європейцеві легко опанувати есперанто, варто лише вивчити граматику. У ній 16 правил, без винятків. Протягом кількох годин можна навчитися читати, писати, перекладати. Лев Толстой нібито вивчив есперанто за 12 год. Цю мову знали Ромен Роллан, Жуль Верн, Йосип Тіто, Костянтин Ціолковський. Есперанто найменше змінює при перекладі оригінал, написаний будь-якою мовою. ЮНЕСКО оголосила есперанто світовим культурним надбанням.

В Україні діє Асоціація українських есперантистів (UkrEA). Редакція її вісника Helianto ("Соняшник") розташована в Луганську. Гумористична газета Babila Turo ("Балакуча Башта") видається в Донецьку. Раз на два місяці в Києві виходить літературний журнал Literatura Foiro. В одному з одеських дворів на Дерибасівській стоїть пам"ятник доктору Есперанто.


Есперантистів переслідували і Сталін, і Гітлер

У перші роки існування СРСР есперанто називали латиною пролетаріату. Гуртки та клуби з вивчення есперанто були чи не в кожному місті. У кінці 1920-х група євреїв-комуністів із різних країн, що покинули Палестину, створили в Криму колгосп під назвою Nova vivo — "Нове життя". У комуні есперанто був офіційною мовою.

Однак уже в середині 1930-х есперанто в СРСР оголосили "мовою дрібної буржуазії і космополітів". А в нацистській Німеччині — "мовою євреїв і комуністів". Адольф Гітлер у "Майн кампф" згадував есперанто як знаряддя євреїв для керування іншими народами.

Після Другої світової рух есперанто почав відроджуватися як на Заході, так і у країнах соціалізму. Ліга Націй, Міжнародний Поштовий Союз, Міжнародний Червоний Хрест та інші організації визнали есперанто за одну зі своїх офіційних мов. 1979 року під егідою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС — так називалися офіційні радянські профспілки — заснували Всесоюзну асоціацію есперанто.

Зараз ви читаєте новину «Творець мови есперанто Людвіг Заменгоф на життя заробляв окулістом». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 2635
Голосування Який український клуб досягне більших успіхів у Лізі Європи 2018/19?
  • 1) "Шахтар"
  • 2) "Динамо"
  • 3) обидві команди "вилетять" одночасно
Переглянути
Погода