Останки невідомого досі типу людиноподібних істот у печері Денисова на Алтаї, неподалік російсько-монгольського кордону, виявили позаторік. Нещодавно закінчили попередні дослідження знахідки — кісток пальця. Вони можуть змінити уявлення науки про розвиток людини.
Поки що вчені встановили, що людські істоти із печери Денисова жили близько 40 тис. років тому. Існували разом із гомо сапієнс — людиною розумною, безпосередніми нашими пращурами — та неандертальцями. Останні належали до тупикової гілки еволюції людини. Неандертальці жили поряд із сучасною людиною, а 27 тис. років тому загадково зникли.
Людина, якій належала кістка, представляла вид, що відрізнявся від першого і другого. Одночасне існування третього може змусити науковців переглянути уявлення про формування людського виду. Вивчивши ДНК знахідки, учені встановили, що близько мільйона років тому мав існувати спільний предок усіх трьох видів — неандертальців, гомо сапієнс та алтайських людиноподібних істот.
Людський вид, вважають, виник в Африці. А звідти 1,9 млн років тому розповсюдився по світі. Спочатку як гомо еректус — людина, що стоїть на ногах. Потім були дві міграції. Десь 300–500 тис. років тому з Африки вийшли неандертальці, а 50 тис. років тому — сучасні люди.
Та зразки ґрунту з печери Денисова датуються періодом 30–48 тис. років тому. Отже, людиноподібні істоти з Алтаю могли прийти туди або з неандертальцями — їхні останки знайшли менш ніж за 100 км від печери, або з людьми розумними. Останні заселили Алтай близько 40 тис. років тому.
Невідомий людський вид нещодавно виявили на острові Флорес в Індонезії. За малий зріст цих істот устигли охрестити "гобітами". Вони жили приблизно 13 тис. років тому. Алтайська знахідка стала четвертим відкритим видом людини.
— Якщо попередні дані підтвердяться, ми будемо зобов"язані переглянути історію колонізації людьми Євразії, — каже Сванте Паабо, директор відділу генетики Інституту еволюційної антропології в німецькому місті Лейпциг.
2 
1
Коментарі