Ексклюзиви
середа, 06 жовтня 2010 19:01

Львівську оперу збудували над пущеною під землю річкою

Львів 1892-го залишився без театру. Тобто театр був - зведений за півстоліття до того графом Станіславом Скарбеком. Свого часу його вважали третім за величиною в Європі. Проте заповзятливий граф віддав місту споруду в безкоштовне користування лише на 50 років. Далі Львів мав платити нащадкам вельможі за оренду чималі гроші. А будівля вже потребувала коштів на реконструкцію. І львівський магістрат вирішив звести новий міський театр. Оголосили конкурс на проект. Директор місцевої промислової школи Зиґмунт Ґорґолевський не хотів, аби журі потім звинувачували, що віддало перевагу львів'янину. Тож свій проект готував потайки, а надіслав із Німеччини. І конкурсна комісія одноголосно визнала його найкращим.

Ґорґолевський запропонував будувати новий театр на вул. Гетьманські Вали, через дорогу від Скарбекового: центр міста, кінець алеї, де львів'яни любили прогулюватися. Але були й недоліки. Головний - біля ділянки протікала річка Полтва, за кілька років до того взята в каналізацію. Архітектор пішов на ризик - уперше у Львові встановив суцільний залізобетонний фундамент, який мав убезпечити будівлю від підтоплення. Інша проблема - одразу за Гетьманськими Валами починалися так звані Кракідали - єврейська дільниця, одна з найбідніших у місті. На це врешті-решт махнули рукою: мовляв, тут із часом усе залагодиться саме по собі.

 

Роботи розпочали 5 червня 1897 року. А 4 жовтня 1900-го театр урочисто відкрили. Після години виступів посадовців глядачі мусили відсидіти ще три вистави.

Газети писали, що церемонія була надто нудною: "Тепер зрозуміло, чому пан Малаховський (президент Львова. - "ГПУ") так мало запрошень виділив журналістам. Бо цю урочисту подію цілком міг би провести й звичайний бухгалтер". Дорікали, що потрапити на відкриття не змогли навіть художники, що оформлювали інтер'єр будівлі. Їм не дали запрошень, та й квитків у касах придбати вони не змогли.

Через три роки після відкриття театру Зиґмунт Ґорґолевський помер. Тоді ж стінами будівлі пішли тріщини. Містом поповзли чутки, буцімто Полтва таки підмила фундамент і театр скоро завалиться. Мовляв, архітектор знав про це і наклав на себе руки. Але то була чергова легенда: споруда - теперішня Львівська опера - стоїть і досі.

 

"Співаки чудові, лишень курви трохи кепські"

 

Одна з лож щойно відкритого театру призначалася для особливих гостей і називалася цісарською. Звідти найкраще було видно сцену, вона мала окремий вхід. Польський публіцист Лєшек Мазань переповідає пригоду, яка начебто трапилася з імператором Австро-Угорщини Францом Йосифом під час відвідин театру 1903 року.

- Вітаю, пане бурмістре, ваша опера мені дуже подобається, - сказав Франц Йосиф львівському міському голові Цюхцінському під час антракту.

Той, червоний від хвилювання, випалив німецькою:

- Так, ваша величносте! Співаки чудові, лишень курви трохи кепські!

- Казали мені, ніби я у Львові, а виявляється, це Будапешт! - здивувався імператор.

Лише під кінець антракту Францові Йосифові пояснили, що бурмістр мав на увазі "хорен" - хори, а не "хурен" - курви, повії - як у нього прохопилося. А Будапешт імператор згадав тому, що через велику кількість будинків розпусти в тому місті у Відні його називали Хуренпешт. "Попри це, монарх до кінця презентації був помітно схвильований, попросив бінокль і переглядав виставу з величезною увагою", - пише Мазань.

Насправді це ще одна з львівських легенд. Бо Цюхцінський став бурмістром Львова 1907 року, а Франц Йосиф по смерті дружини 1898-го театрів не відвідував.

 

1 250 000

 

СТІЛЬКИ австрійських крон коштувало збудувати театр у Львові. 700 тис. із них виділив магістрат. Для порівняння: витратна частина міського бюджету 1901 року становила 5 млн крон.

 

1611 - одна з перших масових театральних вистав у Львові. Після здобуття польським королем російського міста Смоленська на пл. Ринок інсценізували цю битву. Смоленську фортецю зробили з картону, міщани переодяглися на польських і російських вояків. Після "захоплення" фортецю спалили, а "солдати" пішли пити вино

1792 - режисер Войцех Богуславський заходився перебудовувати колишній костел францисканців на театр. Коли міняли підлогу, в підвалі знайшли труни з покійниками. Їх перепоховали на Личаківському цвинтарі

1842 - відкрили театр графа Станіслава Скарбека - тепер львівський театр ім. Заньковецької. Будівля могла вмістити півтори тисячі глядачів. Аби перевірити галереї на міцність, перед відкриттям на них насипали кілька тонн бруківки

1845 - на одному з львівських ставків розіграли битву з морськими чудовиськами. Негри на човнах боролися з дерев'яними крокодилами, сиренами й китами

1864 - почав працювати український театр при товаристві "Руська бесіда". Стаціонарного приміщення не мав. Вистави давав у Народному домі та будинку страхового товариства "Дністер", часто їздив на гастролі містечками й селами краю

Зараз ви читаєте новину «Львівську оперу збудували над пущеною під землю річкою». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути