У червні 1410 року волинський староста князь Федір Острозький отримав наказ великого князя литовського Вітовта зібрати шляхту з усього підвладного йому краю й рушити в похід. Хоругва (полк) шляхтичів-волинців рушила на північний захід.
Ворог — рицарі-хрестоносці Тевтонського ордену. Майже два століття німецькі рицарі-тевтонці відвойовували землі у своїх слов"янських і балтських сусідів — під приводом хрещення язичників. А війна з язичниками — це вже не війна, а хрестовий похід. Осередком Тевтонського ордену стала країна майже винищеного ними балтського племені прусів.
15 липня 1410 року на полі між прусськими селами Танненберг і Грюнвальд зійшлися дві найбільші армії тогочасної Європи. Тевтонський орден виставив 51 хоругву-загін — 27 тис. воїнів. В основному німецьких і французьких рицарів, а також найманців із 12 країн Західної Європи.
Об"єднане військо Королівства Польського та Великого князівства Литовського складалося із загонів-хоругов із польських, литовських, білоруських та українських земель, що входили до обох цих держав. На поміч також прибуло зо 2–3 тис. татарської кінноти, загони від молдавського господаря й чеські найманці. Загалом — 39 тис. осіб. Значно більше, ніж тевтонців. Але ті були краще озброєні й мали потужнішу артилерію.
Битву розпочав великий князь Вітовт
Відтягуючи бій, польський король Ягайло вислуховував одну літургію за другою. Противник тим часом пітнів на сонці у важких латах. Битву розпочав великий князь Вітовт. "Потым вдарено в котлы, в сурмы и зараз литва з татарами з великою прудкостю скочили на нимци и сточили з ними битву, же конь об коня боком отирался" — пише тогочасний автор. "Поляцы тож з кролем своим, припавши, взяли німцов на палаши, a потім навели німцов на свои гарматы, навевши роскочилися, a тут зараз з гармат дано огню, где зараз німцов килка тысячий полегло. Еднак же німцы, того не уважаючи, шли осліп на поляки и литву" — продовжує.
На полі бою гине майже все керівництво ордену. Зокрема, й великий магістр Ульріх фон Юнґінґен. Частина тевтонських військ здається в полон, решта рятується втечею. За полонених орден сплатив викуп у розмірі 6 млн празьких грошів. Лицарські лати тоді коштували 475 грошів, кінь — 300, найкращий меч — 70.
Доблестю в Грюнвальдській битві прославився шляхтич Іванко Сушик з-піді Львова. Потім Ягайло подарує за це йому три села в Галицькій землі.
2 
1
Коментарі