Ексклюзиви
Середа, 12 лютого 2020 12:14

Замість коней в упряжку стали міський голова, поліцмейстер і чиновники

"З усіх тодішніх будівель міста найкращою був театр. Його було видно з моря. Відрізнявся класичною архітектурою. Нагадував древній грецький храм", – пише історик Аполлон Скальковський (1808–1889) у книжці "Перше тридцятиріччя історії міста Одеси". Театр відкрили 10 лютого 1810 року оперою Сергія В'язмітінова "Нове сімейство" і водевілем Якова Княжніна "Траур, або Втішена вдова".

1803-го до невеликого міста прибув француз 37-річний Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє. Він емігрував до Російської імперії під час Великої французької революції. Служив у війську, а потім був призначений градоначальником Одеси. Місцеві називали його Дюком. Узявся за будівництво складів для зерна, погребів, крамниць і виноробень. Звернувся до царя Олександра I з проханням виділити кошти для зведення театру. З казни отримав 20 тис. руб.

Над проєктом працюють італієць Франческо Фраполлі та француз Тома де Томон. Фасад зводять із морського ракушняку. Виходить біла споруда у стилі класицизму. Обладнують зал на 800 місць. Має три яруси з 17 ложами. У партері ставлять 44 крісла. За ними – стоячі місця.

Автор: wew.archodessa.com
  Перший Одеський міський театр звели протягом 1805–1810 років за проєктом італійця Франческо Фраполлі. Перед будівлею він запланував велику площу, аби там прогулювалися глядачі й проводили зібрання. В ніч на 2 січня 1873-го театр згорів. Відбудували за 11 років
Перший Одеський міський театр звели протягом 1805–1810 років за проєктом італійця Франческо Фраполлі. Перед будівлею він запланував велику площу, аби там прогулювалися глядачі й проводили зібрання. В ніч на 2 січня 1873-го театр згорів. Відбудували за 11 років

"Глядачі ходили взад-вперед, перемішувалися, сперечалися, шуміли, жестикулювали, – згадував Скальковський. – Дирекція й артисти боялися цієї публіки. Від неї залежав успіх або провал вистави. Якщо якийсь артист не міг узяти високу ноту, весь стоячий партер підхоплював її. Цей фальшивий спів розливався на всю залу. Інколи доводилося переривати дійство. Зате овації улюбленим артистам переходили в таку бурю, що припинити їх могла тільки поліція".

Зал освітлюють канделябри зі свічками, а сцену – великі лампади з олією. Театр не опалюється. Публіка залишається в шубах і часто аплодує, щоб зігрітися. У вбиральнях співаків і хористів стоять чани з палаючим спиртом.

Театральний сезон триває 10 місяців, починається від Великодня. Проводять по дві-три вистави на тиждень. Укладають ­контракт з оперно-драматичною трупою князя Олександра Шаховського. У ній другорядні ролі грають кріпаки, для масовки беруть солдатів.

Одесити обожнюють театр. Намагаються відвідати по кілька разів за сезон. Квитки коштують від 30 коп. до 10 руб. Тоді за 1 руб. можна було купити 7 кг риби. Популярні арії з опер виспівують візники, торговці морепродуктами переповідають сюжети вистав покупцям.

Найбільший фурор у перший рік справляє опера "Життя за царя". У ній дебютує артистка Євгенія Лавровська. Після вистави глядачі випрягають з її карети коней і самі беруться за неї. В упряжку стають міський голова, поліцмейстер та чиновники. Ззаду карету штовхають студенти, везуть актрису до готелю.

1812-го роботу театру припиняють. У готелі для акторів помирають три жінки. Вони купили заражені чумою шалі й хустки у приїжджих купців-греків. Градоначальник оголошує карантин на 46 діб. Того ж року починають ставити італійську оперу. Вона так подобається глядачам, що артисти поступово відмовляються від російських творів.

Автор: miro.medium.com
  Люди розчищають трамвайні колії в німецькому місті Дрезден після бомбардування британськими й американськими літаками 15 лютого 1945-го. Це був найбільш руйнівний авіаналіт Другої світової війни. Операцію почали надвечір 13 лютого. Скинули 1478 тонн фугасних і 1182 тонни запалювальних бомб. Знищили мости, залізниці й автошляхи, половину житлових будівель та чверть промислових. Загинули від 500 тисяч до мільйона людей. Відбудовували місто 40 років
Люди розчищають трамвайні колії в німецькому місті Дрезден після бомбардування британськими й американськими літаками 15 лютого 1945-го. Це був найбільш руйнівний авіаналіт Другої світової війни. Операцію почали надвечір 13 лютого. Скинули 1478 тонн фугасних і 1182 тонни запалювальних бомб. Знищили мости, залізниці й автошляхи, половину житлових будівель та чверть промислових. Загинули від 500 тисяч до мільйона людей. Відбудовували місто 40 років

27 тонн важив перший у світі програмований комп'ютер ENIAC. Запустили його в Інституті електроніки Пенсильванського університету 15 лютого 1946-го. Займав площу 167 кв. м. Побудований на замовлення армії США. Міг виконувати 300 операцій множення або 5 тис. додавання на секунду. Використовували для розрахунків балістики, параметрів ядерної зброї та прогнозування погоди. ENIAC працював до 1955 року. Потім його частини розібрали на зберігання в різних технічних музеях світу

12 лютого 1941 року в Лондоні лікарі-біологи Говард Флорі та Ернст Чейн уперше використали пеніцилін для лікування людини. Понад 10 років досліджували дію антибіо­тика з цвілевих грибів. Дізналися про важке зараження крові підлітка Артура Джонса. Почалося від уколу шипом троянди. Після того як йому чотирма уколами у вену ввели 200 мг пеніциліну, почав одужувати. Тоді вчені організували виробництво нових ліків.

13 лютого 1858-го англійський дослідник 30-річний Джон Спік відкрив у Центральній Африці озеро Танганьїка. Він понад рік шукав витоки річки Ніл. Його помічники страждали від тропічних хвороб. Джону у вухо заліз жук. Витягнути його вдалося за допомогою ножа. Мандрівник тимчасово оглух, а згодом – осліп. Танганьїку вважав початком Нілу. Але потім дослідив сусіднє озеро Вікторія і визнав його початком річки.

14 лютого 269-го римський імператор Клавдій II наказав відрубати голову священнику Валентину. Перед тим правитель заборонив одружуватися військовим. Вважав, що особисте життя заважає службі. Валентин таємно вінчав солдатів з їхніми обраницями. Духівника ув'язнили. За ґратами він закохався у сліпу доньку тюремника Юлію. Зцілив її. Йдучи на страту, залишив для коханої лист із підписом "Твій Валентин". Церква його канонізувала.

"Італія визнає за Святим Престолом право повної власності, виняткової та абсолютної влади і суверенної юрисдикції над Ватиканом, з усім йому належним майном", –

йдеться в Латеранських угодах, підписаних 11 лютого 1929-го диктатором Беніто Муссоліні та Папою Римським Пієм XI. Ватикан став суверенною державою

Зараз ви читаєте новину «Замість коней в упряжку стали міський голова, поліцмейстер і чиновники». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 370
Голосування Чи варто проводити фінал Ліги чемпіонів без глядачів?
  • 1) так, це краще, ніж взагалі не грати
  • 2) ні, ліпше уже залишити трофей нерозіграним
Переглянути
Погода